ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

02.01.2019 | Поглинання Біларусі. Диктатор Путін знищує диктатора Лукашенко
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Те, що біларуський диктатор погодився на вирішальні вимоги диктатора кремлівського 29 грудня, сумнівів не викликає. Чи буде Кремль поспішати із імплементацією тих домовленостей – скоріш за все, що так. Знищення Біларусі було лише питанням часу. Не може існувати автономно слабкіша диктатура від перебування під протекторатом диктатури сильнішої. Біларуський народ сам обрав свою долю ще у 1994 році, віддавши всю владу страхітливому монстру Лукашенко. Тепер настає час передати цю владу щ більш страшнішому монстру – Путіну. Хоча, навряд чи, біларуси цю передачу помітять. А більшість, напевно, будуть її лише вітати. Біларусь – занадто радянська, була, є та, майже гарантовано, такою й залишиться. Як буде відбуватися аншлюс? Скоріш за все, «м’яким» силовим способом. Щось на зразок анексії прибалтійських держав у 1939-ому. Для Кремля вирішальне – встановити свої війська на західних, північно-західних та південно-західних кордонах Біларусі. Так буде забезпечена надійна «буферна» зона на кордонах із Польщею, Литвою. Латвією та Україною. Поступово та зона буде розширятися. Швидкість розширення буде залежати від стратегічних обставин, в першу чергу, від ступеня паралічу НАТО. В любому випадку, кінцева дата повної анексії та поглинання Біларусі визначена – 2024 рік. Саме тоді буде оголошено про утворення нової «Союзної держави». Пам’ятаєте, як найближчий антураж кремлівського монстра казав, що «Путін буде президентом вічно». Ніхто не казав про те, якої держави він хоче бути президентом вічно. На кордоні із Україною будуть розміщені сили, які будуть в змозі знести українські підрозділи. А хіба там є українські війська мінімально необхідної чисельності? Путінський соратник Порошенко не для того їздив по шляхах свого «вчителя» до Біларусі на зустрічі із біларуським монстром. Головні стратегічні завдання Кремля щодо анексії Біларусі інші – це проектування сили на Польщу та балтійські держави. У найбільш страхітливому стані є Латвія та Естонія. Литва, напевно, зможе чинити якійсь опір якийсь час, сподіваючись, що на допомогу прийдуть союзники із НАТО. Не прийдуть. І хто дасть, взагалі, гарантію, що НАТО ще буде існувати до страшного, потенційного часу «ікс». У 2020 році побачимо. Питання в тому, чи буде Путін чекати так довго? Жодної реакції з європейських столиць щодо початку аншлюсу Біларусі немає. В принципі, як й повинно бути. Там не до того – Європейський Союз гине. Білий Дім та Трамп мовчать також. А чому президент Трамп повинен щось казати на адресу мінського монстра та звертатися до громадян Біларусі, які нічого не хочуть робити, щоб врятувати свою країну? Кремль все це знає, тому й діє відповідно, спокійно, безжалісно та впевнено. У Трампа залишається все менше часу для початку побудови «фортів Трампа». «Форт Трампа» лише у Польщі – це вже вкрай запізно. «Форти Трампа» повинні бути розміщені у Литві, Латвії, Естонії та Україні. Зараз.


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 1961. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект