Тереза Мей голосувала проти виходу Великої Британії з ЄС. Тереза Мей завжди була Remainer.

Зараз вже, майже, немає сумнівів у тому, що її встановлення, як прем’єра Британії, відбулося в результаті домовленостей між нею самою та Девідом Кемероном. Скоріш за все, за посередництва та під контролем брюссельських єврофанатаків та євробожевільних. Саме у той час, коли у червні 2016-го, частина Британії лікувала, а інша частина перебувала у глибинному шоці.
Тереза Мей – є дуже близькою подругою колишньої головної комсомолки ГДР Меркель – однієї із найбільш страхітних та небезпечних постатей у сучасній Європі, та найближчої соратницею полковника КГБ Путіна. Жодних сумнівів у тому, що саме Меркель була та є ключовою фігурою по знищенню BREXIT.

Тепер вже немає сумнівів, чому після захоплення влади в Об’єднаному Королівстві, Тереза Мей зволікала довгих дев’ять місяців не вводячи в дію статтю 50 Лісабонського Договору. За ті місяці, хто програв, отямилася, перегрупувалися та укріпилися. Мей про все це знала.

Зараз, також, немає жодних сумнівів у тому, що публічні переговори між Британією та ЄС були виключно брудною ширмою. Справжні переговори йшли між Даунінг-Стріт та брюссельськими навіженими, на кшталт Барн’є. Хтось може повірити, що Договір про вихід, який налічує понад 580 сторінок, міг бути підготовлений за декілька тижнів?

Немає сенсу заглиблюватися у цей зрадницький та дикунський «Договір» , в усі ті «запобіжні зупинки», «особливі статуси», «умови змін», «перехідні пояснення». Зрозуміло одне – це зрада. Зрада з боку Мей та її найближчого оточення. Мей знала та знає, на шо вона йшла. І ті, хто керує нею, не відступлять, тому що для всіх них крах Мей буде означати їхній власний крах.
Коли рік назад, я, у книзі щодо майбутнього ЄС, передбачив п’ять сценаріїв BREXIT, третім був такий, що британський парламент відхилить угоду про вихід. Я, навіть у божевільному сні, не міг передбачити, що британський парламент буле відхиляти угоду про вихід, яка є зрадою Британії, яка освячена британським прем’єром Мей.

Зараз, коли Британія, її Парламент та всі британці зраджені, залишається лише два шляхи.

Перший, Мей відмовляється від капітуляції та зради, та готує нову угоду. Але, хто тепер повірить їй, після того, що відбулося та продовжує відбуватися? По-друге, а хто з її менторів у ЄС та Берліні, та Парижі, дозволить їй це зробити? По-третє, конаючий ЄС вже не поверне назад.

Другий варіант, як найбільш вірогідний. Мей йде у відставку. Формується уряд національного порятунку та згоди, та робиться спроба підготовки нової угоди. Та готуватися треба до вирішального – до виходу із ЄС без угоди.
Можливо, є ще один варіант – проведення дострокових виборів. Та, по-перше, Консервативна партія не повинна допустити такого розвитку. По-друге, якщо таке трапиться, передбачити, що може відбутися із Об’єднаним Королівством, навряд чи хто зараз зможе.

Колишній лідер консерваторів у парламенті Ян Дункан – Сміт сказав, що «угода Мей» - це гірше, аніж залишитися у ЄС. Повністю не згоден. Перебувати у європейській в’язниці під назвою «ЄС» все ж таки гірше, аніж бути на будь-якій волі. Правда «волю», яку запропонувала Мей із своїми хазяями, інакше, як васальством, назвати неможна.

Зараз на пост нового прем’єра Великої Британії розглядаються п’ять кандидатів. Кожен із них повинен усвідомити лише головне – проти Великої Британії з боку ЄС оголошена війна, війна на знищення. Дуже символічно, що події у Парламенті 14 листопада 2018 року вже порівняли з днями року 1940, коли впав уряд Чемберлена.