Маттео Сальвіні правий, коли охарактеризував Юнкера та Московіца, як «ворогів Європи». Тільки тих ворогів Європи в ЄС набагато більше. Й всі вони розпочали відкриту війну проти уряду суверенної та незалежної Італії. Хоча, якщо країна входить до Європейського Союзу, її назвати суверенною та незалежною неможливо. А коли країна входить до Європейського Монетарного Союзу, називати її суверенною та незалежною – це повне знущання.

Уряд Італійської Республіки чудово розумів, що єврофанатики та єврократи розпочнуть цю війну. Вони робили все, аби до влади не прийшов уряд Ліги та 5 Зірок, чудово усвідомлюючи, що це може мати для стагнуючого та конаючого ЄС смертельні наслідки.
У 2011 році, коли уряд Берлусконі зрозумів, що в рамках тоді існуючих структур ЄС, вирішити виклики жахливої фінансово-бюджетної кризи неможливо, євроідіоти за підтримки Меркель влаштували політичний путч та всадили у крісла урядовців у Римі своїх ставлеників та протеже на чолі із ультра-єврофанатиком Маріо Монті.

За сім років стан справ в Італії став катастрофічним. Не міг не стати. І Ліга, разом із 5 Зірками, не могли не виграти. Коли в ті, найбільш жахливі роки турбулентності єврозони, аналітики попереджали, що настане час, коли Італія буде визначати долю Європейського Монетарного Союзу та, скоріш за все, долю ЄС, майже всі вважали ті прогнози в якості божевільних. Зараз настає час істини.

ЄС розтоптав Грецію, кинувши країну у вир неймовірних страждань. ЄС поставив на коліна Кіпр. ЄС познущався над Іспанією, що стало, багато в чому, результатом кризи щодо Каталонії та захоплення влади іспанськими соціалістами. І ЄС з жахом чекав на Італію. Той жах для ЄС настав.

Маттео Сальвіні та Луїджі де Майо розуміють, що проти Італії оголошена війна. Війна на знищення. Сучасний італійський уряд знає, що ця війна йде за збереження при владі тих, хто бажає єдиного – правити вічно в рамках свого божевільного проекту. Але, у тих єврофанатиків та євробожевільних немає нічого - ані легітимності, ані підтримки, ані ідей. Навіть гроші ЄС – це не їх гроші. Сальвіні недаремно назвав Юнкера та Московіца «ворогами Європи». Війна йде не за нікому вже непотрібний ЄС. Війна йде за Європу.

Бюджет, який запропонував італійський уряд, це, як мінімум, бюджет виживання. Навіть цей бюджет, який знаходиться у рамках вже нікому непотрібного Пакту стабільності та зростання, викликав істерику в Брюсселі. Євробожевільні хочуть, щоб італійці тотально підкорилися їхній волі й приймали лише те, що їм буде наказано. В рамках різних «пактів двох пунктів», «пактів шести пунктів» та інших таких самих ідіотських документів.

А все робити треба навпаки. Дефіцит бюджету Італії – 132 %. Борг становить більше 320 % ВВП. Безробіття, особливо у південних районах, страхітливе. На Італію сунуть орди дикунів та біженців із півдня та сходу. І ЄС оголошує війну. Війну країні – засновниці. Війну, яку ЄС програє. Не може не програти.

Сальвіні та інші чудово розуміють, що для порятунку країни, Італія повинна покинути той пекельний Європейський Монетарний Союз та повернутися до ліри. Іншого не дано, аби врятуватися, як від національної катастрофи, так і від Європейського Союзу, який цю катастрофу приніс для цілої Європи.