Скільки протримається Ідліб? Напевно, не довше, аніж протрималося Аллеппо. Питання «Ідлібу», однозначно, не було центральним на «саміті переможців» - Роухані, Путіна та Ердогана, 7 вересня 2018 року в іранській столиці. Зрозуміло, що оголошений наступний саміт «трійки», що вже запланований у Росії, відбудеться відразу після падіння Ідлібу. Скоріш за все, до Нового Року. «Тегеранська зустріч» 7 вересня 2018 року була про владу. Недаремно, одним із головних її результатів стала вимога максимально пришвидшити підготовку нової сирійської конституції. Жодних сумнівів у тому, що під час тегеранського саміту, союзники – Путін, Роухані та Ердоган, найбільш жорстко зіштовхнулися між собою навколо того, я яким чином у новій сирійській конституції будуть закріплені їхні стратегічні надбання та інтереси? Росія, напевно, загарбає максимум – від прямого впливу на майбутній уряд Сирії, звичайно за президентства аль-Асада до необхідної кількості військових баз на сирійській землі. Іран із Сирії не піде. Про це я писав дуже багато разів. Територія Сирії для режиму тегеранських мулл буде слугувати для проекції сили на Ізраїль, Ємен, Йорданію та цілий ареал Перської Затоки. Туреччина отримає найменше. Їй дадуть гарантії щодо «тихої» поведінки курдів. Більше Ердоган не заслужив, поки що. А ось коли він зробить те, що від нього вимагає Кремль, а саме, остаточного знищення НАТО, тоді Анкара може розраховувати на більше. Чи хтось у світі буде чинити спротив рішенням «саміту переможців» у Тегерані? А може запитати навпаки: «А чи є у світі хтось, хто здатний зламати «тегеранську стратегію»?». Є лише одна людина – це Президент Дональд Трамп. Але, майже точно, він не буде робити нічого, або, майже, нічого. Можливо, це правильно. Навіщо класти життя американців за те, що давно програно? Навіщо воювати за те, коли у Білому Домі немає стратегії, ані щодо Сирії, ані щодо Іраку, ані щодо Афганістану? «Тегеранська зустріч» 7 вересня 2018 року була про владу й про владу не лише над Сирією. Куди далі рушить союз «Тегеранська зустріч» 7 вересня 2018 року? Майже точно, що наступним напрямком стане Ємен. Трагедія Ємене вже співмірна із сирійською трагедією. Як видається, союз Москви – Тегерану – Анкари не особливо приймається цілим Єменом. У телеграмі головного хусітського заколотника до Путіна, яку той надіслав якраз напередодні «Тегерану», він просив про введення російських військ на території країни. За деякими джерелами, наказ Путіна, як відповідь на таке «телеграмне прохання», вже виконується. «Тегеранська зустріч» 7 вересня 2018 року була про встановлення максимального контролю союзу Москви – Тегерану – Анкари над Широким Близьким Сходом. Звідки будуть черпати кошти три диктатори на реалізацію своєї гранд-стратегії, в тому числі, й на «відбудову» Сирії, а точніше, га, майже, вічне перебування при владі у Сирії їх найближчого союзника – Башара аль-Асада. Можливо, на тегеранському саміті не вистачало ще одного елемента – Меркель – найближчої соратниці кремлівського монстра. А хто ж ще буде платити аль-Асаду та його покровителям, як не Меркель. Чи про це, в тому числі, домовлялися два друга – Путін та Меркель 18 серпня біля Берліну? Меркель в агонії й вона зараз виконає будь-який наказ із Кремля. Можливо, що на черговий «саміті переможців» у Росії приїде й Меркель разом із аль-Асадом?
|