Одна із найбільш страхітливих у світовій історії угод – Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), або «іранська ядерна угода», знищена. 6 серпня 2018 року Сполучені Штати Америки офіційно вийшли із тієї божевільної угоди.

Угоди, якою пишалися Обама, Путін, Сі, Роухані, Меркель, Могеріні, Олланд та Макрон, а також Мей. Угода, яка фундаментально змінила геополітичний баланс сил на Близькому Сході та дуже далеко за його межами, на користь таких страхітливих та жахливих гравців, як Іран, Росія та Китай.

Чому Дональд Трамп так довго тягнув із знищенням JCPOA? Жодних сумнівів у тому, що іранську ядерну оборудку треба було розривати у перші години після приходу до Білого Дому, так саме, як це було зроблено із Тихоокеанською торгівельної угодою. Або, трохи пізніше, як було зроблено із Паризькою кліматичною угодою. Зараз, після історичного рішення від 6 серпня 2018 року, стратегічна ситуація є набагато гіршою, аніж вона була ще два роки тому. Хоча зараз, у часи новітньої силової стратегічної конкуренції, два роки можуть, фактично, не відіграти будь-якої значимої ролі. А, може, й навпаки.

В реальності ситуація є дуже й дуже складною. І вона не виглядає зараз на користь Вашингтону та його союзників. Тільки союзники у США зовсім інші, аніж ті, хто був поруч із США під час Холодної війни. А по-іншому й бути не може.

Та, стара Холодна війна, як стверджують, давно закінчилася. Зараз нова Холодна війна – набагато страшніша та складніша за минулу. Тому зараз й конфігурація сил теж зовсім інша. Німеччина, Франція та ЄС зовсім не на боці США. Де Британія – це, скоріш за все, мало кому відомо та зрозуміло. І все зрозуміло, як це було в часи першої Холодної війни, із Росією та Китаєм, до яких приєднався Іран, та, фактично, приєдналася Туреччина.

Іран із Сирії добровільно не піде. Вони там із Росією надовго. Наскільки? А хто міг знати, скільки будуть стояти радянські війська у Східній Європі?

Іран із Іраку добровільно також не піде. Тегеран разом із Москвою та Пекіном будуть робити все, аби встановити повний контроль над Багдадом.

Іран лише посилить свій вплив у Ємені. Ємен після 6 серпня став стратегічної цінністю та ціллю для іранських мулл і не тільки для них. Ємен – це своєрідний «світовий нафтовий ключ», який іранські клерикали хочуть тримати у своїй кишені.
Іран, Росія та Китай лише будуть посилювати тиск на Катар для того, щоб ще глибше роз’єднати держави Перської Затоки. Одночасно посилюючи тиск на Оман та дестабілізуючи Бахрейн.

Тиск на Ізраїль буде лише посилюватися, балансуючи на меже розв’язання повної війни.

Чи знають це у Білому домі? Як мінімум, здогадуються. Чи спрацюють санкції, які поновлені проти Ірану та його дикунського режиму? А, можливо, ті санкції, в першу та головну чергу, не проти Ірану, а проти Росії та Китаю? А також проти Німеччини із її сателітами, на зразок Канади?

Що зрозуміло, так це те, що треба не вагаючись посилювати тиск, в тому числі, санкційний, проти ФРН, Меркель та їх союзників, в першу чергу, проти ЄС. Якщо така стратегія досягне успіху, тоді іранський режим буде, фактично, ізольований.
Ключові об’єкти іранської ядерної програми розташовані в Ісфахані, Натанзі, Араку, Фордо та Кумі. Коли режим мулл почне остаточно «задихатися» під тиском американських екс-територіальних санкцій, тоді він може добровільно відмовитися від тих об’єктів. Якщо ні, в Перській Затоці стоїть П’ятий флот США.