8 травня 2018 року став історичним та поворотним днем у сучасній історії, коли Президент Дональд Трамп оголосив про вихід США із іранської ядерної угоди, або JCPOA. Найбільш страхітливої та жахливої, як казав сам Трамп, угоди в світі. Абсолютно правильно казав. Угоди,яку фанатично просувало угруповання Обами-Клінтон- Байдена заради остаточного знищення лідерства США у світі. Після 8 травня 2018 року ці плани того угруповання знищені.

Майк Помпео ненавидів JCPOA, повністю розуміючи її жахливі геостратегічні наслідки. Тому йому було набагато легше готуватися та йти до першого свого, публічного виступу щодо одного із найвирішальних, глобальних викликів, як для Майка Помрео особисто, так й для Президента Трампа, так й для Сполучених Штатів й цілого світу. Тому й вчорашнього та ключового виступу обраний був The Heritage Foundation.

Майк Помпео оголосив свою «іранську стратегію». Звичайно, це не є, виключно його, Помпео, стратегія. Абсолютно зрозуміло, що це є спільна стратегія Трампа – Помпео і вона, в першу чергу, спрямована на стримування, ізоляцію та знищення безумного тегеранського режиму мулл. Банда Обами – Клінтон – Байдена, ухвалюючи JCPOA, бажала вивільнити, залучити та підтримати той безумний тегеранський режим мулл.

Державний секретар Помпео, оголошуючи ключові дванадцять положень нової іранської стратегії США, чітко заявив, що:
- іранський режим повинен абсолютно відмовитися від будь-яких намагань стати власниками ядерної зброї;
- тегеранський режим повинен повністю відмовитися від програм розвитку балістичних та крилатих ракет;
- режим мулл повинен перестати дестабілізувати стан у Перській Затоці;
- режим мулл повинен вивести свої угруповання із Сирії та Іраку;
- тегеранський режим повинен припинити погрожувати Ізраїлю;
- режим мулл повинен піти з Ємену.

Це ключові вимоги цієї нової іранської стратегії США. Стратегії, яка, на моє переконання, повинна була бути оголошена, буквально, відразу, як Президент Трамп увійшов до Білого дому у січні 2017 року.

Втрачено неймовірно важливих шістнадцять місяців, за яких Іран ще більш закріпився в регіоні Широкого Близького Сходу. А сам іранський, клерикальний режим вдома став ще більш жорстким та більш авторитарним.

З моменту укладання безумної іранської ядерної угоди, режим мулл отримав більше ніж 150 (!) млрд.. доларів, більшість з яких пішли, не на добробут іранців, а на агресивні дії Ірану у Сирії, Ємені, Іраку, Лівані. За прямої підтримки від Москви та Пекіну, а також Європейського Союзу.

Колишня італійська комуністка Могеріні у стані агонії та всепоглинаючої істерії. Але, краще б та колишня комуністка подумала про те, а скільки ті страхітливі гроші, які ЄС спрямовував Тегерану, вбили сирійців, єменців, іракців та далі? Ні, вона про це, скоріш за все, ніколи не подумає. Тому що в істериці. Як і Меркель, і Макрон, і Трюдо, і так далі.

Вони ще не збагнули, що на них та на їхніх протеже у власних країнах чекає, якщо вони замислять порушити американські санкції проти Ірану, які, як сказав Майк Помпео стануть «найбільш жорсткими в історії».

Москва мовчить. Пекін мовчить. Хоча зрозуміло, що ані Путін, ані Сі, не відмовляться від підтримки режиму в Тегерані. Не тому, що жаль грошей, а тому що іранський режим – це їх основна ланка в геополітичній конструкції – «вісі зла» від Пхеньяну до Каракасу.

В Києві кремлівські холуї – Порошенко та Клімкін – теж мовчать. Не тому, що не знають, що робити, або що казати. А тому, що, напевно, не надійшли інструкції з Кремля та Луб’янки. Майк Помпео повинен це знати, або, як мінімум, здогадуватися про це.

Режим іранських клерикалів не відступить. Путін не відступить. Сі не відступить. Асад не відступить. Меркель та Могеріні не відступлять. Це ті, проти яких й буде утворюватися анти-іранська коаліція на чолі із Дональдом Трампом та Майком Помпео.