Після першого удару американської армії по позиціям військ аль-Асада 6 квітня 2017 року до другого удару 14 квітня 2017 року, у Сирії загинуло, напевно, як мінімум, сто тисяч сирійців. За цей річний період, кривавий сирійський диктатор,за допомогою союзників із Москви, Тегерану, Анкари та Хезболли, майже, повністю поновив контроль над країною. А у 2015 році, здавалося, що дні Асада та його режиму лічені. У вересні того ж року, на допомогу союзнику прийшли російські війська й разом перемогли.

Обама із своєю камарильєю віддав Сирію на поталу. Тим самим, кардинально змінивши баланс сил на цілому Близькому Сході. Як виглядає, зробив це Барак Хуссейн Обама свідомо. Дональд Трамп все те чудово усвідомлював, але не спромігся виробити будь-якої відповідної стратегії по відношенню до Сирії. Замість того, декларував, що стратегічною метою його адміністрації та США, в цілому, щодо Сирії є боротьба з ІДІЛ.

Що отримав Трамп, США та світ у цілому на п’ятнадцятому місяці президентсва Дональда Трампа?

Близько 800 тисяч вбитих, мільйони біженців, мільйони переміщених всередині Сирії. Але, головне – союз Москви – Тегерану – Анкари – Хезболли переміг у Сирії та почав проектувати свою потугу на сусідні країни та регіони. У цього союзу є стратегія. У Трампа та його адміністрації стратегії немає.

Гаразд, надія з’явилася із приходом до Білого Дому Джона Болтона та скорим приходом Майка Помпео. Можливо, вони разом із Ніккі Хейлі зможуть переконати президента США, нарешті, ухвалити стратегію щодо Сирії та поза сирійських меж. Ал,е коли це може статися й чи станеться взагалі? А якщо станеться, якою буде тоді стратегічна ситуація в Сирії?

Путін, Хаменеї, Ердоган та Хезболла із Сирії не підуть. Навпаки, вони будуть в цій країні укріплюватися. У 2017-ому вони злякалися, по-справжньому. На декілька днів. А потім продовжували знищувати сирійців так саме безжалісно. Зараз, у 2018-ому році,схоже, що вони не злякалися взагалі. Тим більше, що вони були заздалегідь попереджені про американські, британські та французькі атаки. І вони будуть й далі продовжувати вбивати сирійців, тим більше, що вбивати треба менше, тому що, майже, вся Сирія в їхніх руках.

Ніккі Хейлі, як виглядає, спробувала окреслити хоч-якісь контури стратегії США щодо Сирії. Але, то лише контури, дуже бляклі й вони не є стратегією. Головна стратегічна мета була, є та залишиться єдиною – знищення режиму аль-Асада. Трамп назвав того сирійського монстра «твариною», але не хоче ту «тварину» знищити, хоча б політично. Схоже, що та «тварина» ще невідомо скільки, безжалісно, буде керувати тим, що від Сирії залишилося. А союзники аль-Асада неодмінно будуть використовувати Сирію в якості плацдарму на Близькому Сході.

Трамп повинен визнати, що Сирію США втратили, Невідомо, як надовго. Тому, Трамп, Помпео, Болтон та Хейлі повинні чітко сказати, що стратегічним завданнями США є захист Ізраїлю, знищення іранської ядерної угодо, а потім знищення іранського режиму мулл та збереження Єгипту у сфері вирішального впливу Сполучених Штатів.

І що ще стало зрозумілим після атаки 14 квітня 2018 року. Хоча це було зрозумілим вже давно. У США є лише два надійних союзники – Британія та Франція. Причому, на Францію особливо покладатися немає сенсу. Просто на 14 квітня 2018 року такими склалися геополітичні обставини.