ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

07.04.2018 | Перемога Путіна, Хаменеї, Асада та Ердогана у Сирії. Чергова
Олексій Коломієць, - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Союз Москви – Тегерана – Дамаска – Анкари, коли планував свою чергову зустріч в Анкарі на 4 квітня 2018 року, не знав, що вона, майже, співпаде з оголошенням Білим Домом про намір виводу американського контингенту із Сирії. Вже сам факт такого оголошення міг слугувати в якості незаперечного приводу для святкування союзом.

Але, якщо б навіть такого виводу, а точніше, американської капітуляції у Сирії б не відбулося зараз, було б майже абсолютно не зрозуміло, навіщо та присутність американців у напівпустельній частині країни взагалі? Без будь-якої стратегії, без будь-якого натяку, що така стратегія могла б з’явитися. Для США залишатися у Сирії необхідно було б лише з єдиною метою – знищення режиму аль-Асада. Саме така стратегія для США була необхідною з перших днів повстання сирійців проти дикунського режиму сирійського монстра. Трамп ніколи не казав, що він хоче знищення режиму аль-Асада.

Тепер, коли США незабаром підуть, постає інше стратегічне питання: «А що адміністрація Трампа збирається робити із Сирією після свого ганебного виходу?».

Той вакуум влади та сил, який залишиться після США у північно-східних сирійських районах, заповниться швидко. Скоріш за все, іранцями та турками. Однозначно, про це йшлося на переговорах в Анкарі. Але, не це, майже однозначно, було головним на зустрічі Путіна, Ердогана та Роухані.

До цієї трійки переможців хотів долучитися й аль-Асад, але турецький президент був категорично проти. Мій прогноз, що скоро Анкару попросять забиратися із Сирії й нагадають Ердогану, що він сам про це обіцяв.

Головне на зустрічі союзу Росії-Туреччини-Ірану в Анкарі було ключове питання – куди проектувати сили союзу далі, або зрозуміліше – куди йти далі?

Як виглядає, для Росії та Туреччини, але в першу чергу для Кремля, наступною та ключовою ціллю стане Єгипет. Контроль над Єгиптом, у тій чи іншій формі, буде означати, фактичне, повне домінування над цілим Близьким Сходом. Москва вже дуже близька над встановленням свого контролю над Ліваном.

Туреччина зараз,як виглядає буде концентруватися на двох напрямках – чорноморському та іракському.

Третій гравець – режим мулл у Тегерані – сфокусується на Ємені та Перській Затоці Саме діям Ірану у Затоці гарантована підтримка путінського режиму. Катар вже, майже, на боці союзу Путіна, Ердогана та Роухані. Залишилося схилити на свій бік Оман.

Й звичайно, Москва та Тегеран зараз почнуть тотальний шантаж всіх доречних до іранської ядерної угоди. Але навіщо шантажувати Берлін та Париж, якщо вони й так у цьому питання на боці Росії та Ірану.

Втеча США із Сирії є катастрофою. Відсутність будь-якої стратегії щодо Широкого Близького Сходу призведе до катастрофи незрівняних масштабів у порівнянні із сирійською. Всі вже бачать те, про що попереджали – Ізраїль вже, майже, оточений. Не можуть штурмувати десятки тисяч палестинців з Гази південні ізраїльські кордони без того, коли їх керманичі не знають справжніх намірів цих штурмів. А накази для реалізації цих намірів, майже однозначно, приходять із Москви, Анкари та Тегерану. Що просто так Роухані на зустрічі із Путіним в Анкарі заявив: «Ізраїль повинен бути знищений». Кремлівський монстр багатозначно промовчав.

Путін думав про Україну.


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект