Рекс Тіллерсон ніколи не належав до команди Трампа, а тим більш до тих, хто зробив перемогу Трампа можливою. Збіг дуже багатьох обставин змусив, вже переможця президентських виборів у 2016 року, Дональда Трампа зупинитися на кандидатурі тодішнього голови Exxon Mobile Рекса Тіллерсона.

Трамп, за твердженнями, був на межі відчаю після багатьох спробо вибрати кандидатуру на посаду Державного Секретаря США. Трамп знав, що, як й перед ним, так й перед новим керівником Держдепу, стануть виклики небаченої досі складності. Що не міг передбачити Трамп, та к це те, що ті виклики стануть ще складнішими та глибшими.

На столі у обраного президента США, у січні 2017 року, залишалися чотири кандидатури – Мітта Ромні, Девіда Петреуса, Джона Болтона та Боба Коркера. Всі вони були Трампом відхилені. Незабаром, з’ясувалося, що дарма.

Коли Трамп був, майже, у стані відчаю, була запропонована кандидатура Рекса Тіллерсона. Його лобіювали, за різними джерелами, Кондолізза Райс та Роберт Гейтс. До того, Трамп ніколи не зустрічався із головою Exxon Mobile Рексом Тіллерсоном. Але, свого роду безвихідь, а також так звана «політична плата» за перемогу, не залишили Трампу іншого вибору.
Тіллерсон так і не зміг сформувати свою команду у Держдепі. На ключових посадах, в основному, залишилися ставленики Обами, Клінтон, Байдена та Керрі. Але, це не головне. У Трампа та Тіллерсона були дуже відмінні погляди на сучасні глобальні виклики та якими шляхами, ці виклики треба долати. Тіллерсон мав дуже відмінне від президента Трамп стратегічне сприйняття, що поступово підточувало й до того складні взаємовідносини між ними.

Трамп терпів довго. Він побачив провал Тіллерсона у Перській Затоці, що призвело до розколу серед союзників США та, фактично, переходу Катару на інший бік. Трамп не міг змиритися із ставленням свого Держсекретаря до Ізраїлю та ізраїльсько - палестинського конфлікту, зокрема. Трамп не сприймав підходи Тіллерсона до розв’язання північно-корейської проблеми. Трамп категорично відкидав твердження Тіллерсона щодо Паризької угоди. Трамп глибоко розходився із Тілллеросном навколо іранської ядерної угоди. Цього переліку було занадто, аби президент Трамп звільнив Рекса Тіллерсона.

Може зараз Дональд Трамп розповість, а навіщо він його взагалі призначав? Тепер вже абсолютно очевидно, що будь-яка з тих чотирьох кандидатур, які залишалася перед Трампом для вибору, напевно, були б кращою за Тіллерсона. Але, зараз абсолютно нові геостратегічні умови й світ став набагато небезпечнішим, ніж був тоді, коли Тіллерсон був призначений Держсекретарем США. У тому, що світ став набагато небезпечнішим, є велика провина Тіллерсона. А також й самого Трампа.

Чи розуміє це Майк Помпео? Скоріш за все, так. Майк Помпео з тих, хто робив перемогу Трампа. Помпео з тих прошарків, які стали основою перемоги Трампа. До перемоги Трампа привели праві консерватори, ультра-консерватори, неоконсерватори, праві республіканці та прихильник Партії чаювання. Майк Помпео є однією з ключових фігур Партії чаювання.

З чого повинен розпочати Помпео? Абсолютно зрозуміло, що з чіткої рекомендації президенту США Трампу «розірвати» страхітливу іранську ядерну угоду.

Друге надзавдання – це сформувати у Державному департаменті команду однодумців та не вагаючись позбавитися представників “Deep State”, які, у переважній кількості є ставлениками Обами та Клінтон.

Майже точно, на допомогу Помпео прийдуть Джон Болтон, який найближчим часом може бути призначений радником президента з питань національної безпеки. А також новий глава адміністрації Білого Дому.

Трамп повертається до витоків. Трамп починає справжню битву, щоб зробити Америку великою знову.