Геостратегічний баланс на Широкому Близькому Сході дуже суттєво змістився. Це побачили та зрозуміли всі. Як й те, що такий зсув стався тому, що вісім років у Білому Домі перебував Барак Хусейн Обама. Зсув від відносної стабільності до стратегічного хаосу та суперництва, та поступового домінування в регіоні Ірану.

На очах у лідерів близькосхідних держав, передусім країн Перської Затоки, формувалася потужна коаліція, а точніше, союз між Росією. Іраном, Сирією та Хезболлою. Всі лідери розуміли, що ще декілька місяців, й геостратегічний баланс може стати, майже, програшним для них. А сил діяти наодинці у них просто немає. Приклад Ємену – найяскравіший.

Дональд Трамп інстинктивно зрозумів, що можна буде побачити попереду, якщо цей геостратегічний баланс на Широкому Близькому Сході пройде точку неповернення. Скоріш за все, це й стало вирішальним для вибору першого напрямку закордонного візиту президента Трампа.

Виступ Трампа в Ер-Ріяді, 21 травня 2017 року, перед лідерами 55 мусульманських держав,, звичайно, будуть називати історичним. Історія вже незабаром підтвердить, або спростує це. Що вже підтверджено – це повний розрив із спадщиною Барака Обами. Головне, що, можливо, Трамп та його команда, зрозуміли, так це те, що жах на Близькому Сході був результатом свідомої політики Обами, як би її не називали.

Трамп, хоче він того, чи ні, змушений повертати стратегічний вплив США до регіону. Ілюзії Трампа щодо того, що Сполучені Штати будуть відігравати лише допоміжну роль у ньому дуже скоро розвіються. Арабські лідери це знають, тому й такі обережні, але наполегливі. Вони також знають, що якщо вони почнуть грати нечесну гру, тоді Трамп відмовиться від ключових постулатів свого програмового виступу в Ер-Ріяді.

В принципі, США та лідери Широкого Близького Сходу знають, що їх головні вороги – це ісламський радикалізм та Іран. А далі розпочинаються розбіжності, що є абсолютно природнім. Ось чому, Трамп у своєму виступі не наполягав на жорстких умовах, а назвав жорсткі пріоритети, тим самим відкривши шлях до коаліції.

На ключовій зустрічі із лідерами країн Перської Затоки і йшлося, в першу, та головну чергу, про утворення коаліції. Її вже називають «арабське НАТО». На сьогодні, згоду на входження до створюваної коаліції надали Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар та Йорданія. Сполучені Штати стануть свого роду вирішальним спонсором та гарантом «арабського НАТО», яке, в свою чергу стане прямим суперником союзу Росії. Ірану, Сирії та Хезболли.

Вирішальний виклик – це не Сирія, а Іран. У Білому Домі це розуміють. Як це розуміють і в Ізраїлі. Саме це стане головним на переговорах між Трампом та Нетаньяху. Схоже, що зіткнення не уникнути. Але, якщо б така коаліція не була б утворена? Можливо, вперше в історії, до арабських держав приєднається Ізраїль. Під патронатом Сполучених Штатів Америки.