ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

24.03.2017 | Трамп та Сі. Геостратегічна зустріч у Мар-а-Лаго
Олексій Коломієць, - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

6-7 квітня у Мар-а-Лаго розпочнеться реальний переділ геостратегічних сфер впливу. Фактично, подібних фундаментальних рішень світ не бачив від завершення Другої Світової. Можливо, зустріч у флоридському помісті Трампа, колись, буде названа «сучасною Ялтою» для Азійсько-Тихоокеанського регіону.
.
Порядок денний для Дональда Трампа та Сі Цзінпіна та його наслідки для майбутнього геополітичного світового облаштування, скоріш за все, будуть мати наступні параметри.

Трамп буде безумовно вимагати від Сі згоди на те, що Сполучені Штати матимуть абсолютний геостратегічний вплив у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Альянс між США, Японією, Південною Кореєю, Індонезією, Малайзією, Сінгапуром та Тайванем є домінантним й не повинен зіткатися з будь-яким протидієвим утворенням, яке може бути сконструйоване Пекіном. Як елемент навзамін, Трамп запропонує Сі підготувати проект угоди про вільну торгівлю між США та Китаєм, але, майже, цілковито, на американських умовах.

Японське питання. Трамп буде непохитний в тому, що Японія буде залишатися форпостом американських інтересів в регіоні. Дві зустрічі, що вже відбулися між ним та Абе - однозначні індикатори цього стратегічного запевнення. На зустрічі із Сі, Трамп попросить того погодитися із цим, як із здійсненим фактом. Сі погодиться.

Острови у Південно-Китайському морі. Межа терпіння адміністрації Трампа вже майже вичерпалася. Трамп ніколи не забуде того приниження, яке було привнесено для Обами, коли тому не подали трап у шанхайському аеропорту. Таке Трамп та його найближче оточення ніколи не забудуть та не пробачать. Тому, по відношенню до силової експансії Китаю на території островів у Південно-Китайському морі, буде висловлений ультиматум – забиратися геть. Навзамін, буде гарантоване, що ті острови стануть, свого роду, екстериторіальними, заради забезпечення вільного міжнародного мореплавання. Якщо Сі відмовиться, тоді Трамп може натякнути, що Пекін може втратити свій контроль над тими островами, які він й так привласнив незаконно.

Північно-корейська проблема. Сі буде непохитний. Режим у Пхеньяні – це наріжний камінь домінування Китаю у регіоні. Пекін піде на «здачу» північно-корейського режиму лише за надекстремальних умов. Трамп, вже майже, наблизився до створення таких умов. І команда Трампа буде абсолютно непохитною. Без знищення безумного режиму у Пхеньяні, геостратегічні та геоекономічні розрахунки Білого Дому по відношенню до цілого Азійсько-Тихоокеанського регіону не коштують, майже, нічого. Якщо Сі не погодиться, тоді у Вашингтону не буде іншого вибору, як атакувати Пхеньян. Тіллерсон у Пекіні, майже, прямо про це сказав Сі.
Питання Австралії та Нової Зеландії. Недарма прем’єр Китаю стрімголів рушив до Канберри, аби «зацементувати» виключні китайські інтереси в Австралії. І, недарма, австралійський прем’єр, майже, як мантру повторював, що Австралія не вибирає поміж Вашингтоном та Пекіном. Обрати прийдеться. На користь Вашингтону. Не видається, що австралійський прем’єр хоче ще одного дзвінка від Трампа? Новозеландський точно не бажає.

Проблема Тайваню. Білий Дім не поступиться своєю підтримкою тайванському союзнику. Обіцяна допомога у вигляді 1 млрд. доларів на військові потреби Тайваню – дуже переконливе свідчення того, яку стратегію обрав Трамп у цьому абсолютно важливому питанні. Так виглядає, що Тайвань буде саме тим вирішальним важелем тиску на Пекін для досягнення базових цілей Трампом та його командою.

Російське питання. Що ж залишиться Росії? Пекін буде противитися до останнього, щоб не залишити свого союзника із майже нічим у регіоні. Як виглядає, якщо Трамп та Сі, погодяться за більшістю у порядку денному, тоді Москві запропонують у регіоні економічні та торгівельні преференції. Не більше. І залишать Куріли за Москвою.

І щоб остаточно не принижувати Пекін, Трамп може віддати на «поталу» Сі та його людям Африку.

Після зустрічі у Мар-а-Лаго геополітична картина в Азійсько-Тихоокеанському регіоні буде зовсім іншою. Недарма Тіллерсон відмовився летіти на засідання НАТО до Брюсселю. Схоже, що рішення вже ухвалені. Їх реалізація вже, майже, на межі свого старту.


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект