Президент України Віктор Ющенко заявляє, що в майбутньому країни, які формують єдиний економічний простір (а саме Україна, Казахстан, РФ і Білорусь), передадуть частину своїх функцій наднаціональним інститутам, передає Інтерфакс-Україна.

Про це він заявив у вівторок, 31 травня, в Астані під час переговорів зі спікером сенату (верхня палата) парламенту Казахстану Нуртаєм Абикаєвим.

"Усі розуміють, що рано або пізно, коли ми побачимо ефективно працюючий механізм економічних відносин у межах ЄЕП, для того щоб ці відносини і далі розвивалися, до порядку денного постане питання про делегування частини функцій наднаціональним інститутам", - сказав Президент.

У той же час він заявив, що "для нас дуже важливо, щоб ЄЕП почав би формуватися не зі створення наднаціональних інститутів".

"Ми 14 років жили в імперії і зараз хотіли б відчувати суверенітет у ключових питаннях. За нашим глибоким переконанням, зараз було б неправильно зміщати акценти на організаційну частину (створення ЄЕП, - ред.) - необхідно, щоб люди відчули плюси від того, що ми створили, але для цього потрібен час", - сказав Ющенко, підкресливши: "Спочатку ми повинні побачити реалізацію національних інтересів - це найголовніше".

Нуртай Абикаєв, у свою чергу, запропонував створити українсько-казахстанську міжпарламентську групу для активізації співробітництва двох країн. "Створення міжпарламентської групи значно посилить міжпарламентські зв’язки", - передала слова Абикаєва прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко після закінчення зустрічі.

За словами Геращенка, на зустрічі Віктор Ющенко відзначив, що його переговори з казахським президентом Нурсултаном Назарбаєвим були "надзвичайно важливими переговорами з політичної точки зору", і "щодо багатьох питань були синхронізовані позиції, зокрема, у питанні міжрегіонального співробітництва".

За словами українського керівника, обидві сторони підкреслили необхідність прагматизму в цьому співробітництві. Він також приділив увагу гуманітарній сфері співробітництва двох країн, подякував казахській стороні за сприяння в будівництві нової української школи в Астані, відзначив важливість співробітництва для забезпечення прав півмільйонної української діаспори в Казахстану.

Звертаючись до теми торгово-економічних відносин, Віктор Ющенко підкреслив, що внутрішні ринки України і Казахстану повинні бути взаємно відкритими.

Абикаєв, у свою чергу, відзначив, що для Казахстану має велике значення те, що Ющенко є "першим українським лідером, який відвідає Форт-Шевченко".

Багатовекторний Ющенко

"Угода про ЄЕП між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном приведе до обмеження державного суверенітету України, зміні основ її внутрішньої і зовнішньої політики, нанесе істотну шкоду її базовим національним інтересам, погіршить життєвий рівень мільйонів українців", - зазначено у заяві парламентської фракції "Наша Україна" напередодні голосування у Верховній Раді щодо затвердження ініціатив із формування спільного економічного простору, про створення якого український народ дізнався із прес-конференції Леоніда Кучми в Москві, куди після присутності на обіді на заміській дачі Володимира Путіна зібралися президенти чотирьох пострадянських держав.

"Економічним результатом підписання цього документу стане втрата конкурентноздатності українських товарів, витіснення їх із внутрішніх і зовнішніх ринків. Соціальною ціною стане збільшення безробіття, зниження реальних доходів мільйонів українських родин", - підкреслювали опозиціонери 15 вересня 2003 року, за чотири дні до ялтинського самміту "союзу чотирьох", вимагаючи від влади виконати свій обов’язок і не підписувати угоду про формування цього об’єднання, у якому домінує одна з країн-учасниць.

Виступаючи в парламенті, Віктор Ющенко звернувся до колег зі словами про те, що в цей день вони розглядають не рядове питання, а документ, який може коштувати Україні долі: "Запропонована угода в його нинішньому вигляді суперечить Конституції України, її законам і веде до втрати суверенітету, не відповідає курсу європейської інтеграції і, по суті, є зрадою національним інтересам України", пише  „Дзеркало тижня”.

У часи своєї опозиційності прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко також замислювалася щодо перспектив спільних економічних формувань із колишніми радянськими республіками: "Нічого спільного з економікою Єдиний економічний простір не має".

 "І нічого спільного з демократією, справедливістю і співробітництвом там немає. А тим громадянам України, хто стурбований співробітництвом із Російською Федерацією, потрібно відзначити, що там уже не соціалізм і не комунізм, а там правлять свої клани, які сьогодні й уособлюють Росію. Так що, нам наших кланів мало? Ми підемо здаватися російським кланам під патронат? Тому в жодному разі не можна голосувати за ЄЕП, оскільки навіть наші олігархи будуть стояти, і в кремлівській стіні в них буде віконце…", -підкреслювала лідер БЮТ.

"Я просто закликаю вас не руйнувати Україну і голосувати проти ратифікації", - заявляла одна з майбутніх лідерів української революції 20 квітня 2004 року з трибуни Верховної Ради перед ратифікацією уже підписаних Кучмою єепівських документів.

Куди іде Україна?

Під ЄЕП сторони-учасниці (Росія, Білорусь, Україна і Казахстан) пропонують розуміти економічний простір, що поєднує митні території країн-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, заснованих на єдиних принципах, і забезпечується вільний обіг товарів, послуг, капіталу і робочої сили, а також єдина зовнішньоторгівельна і погоджена податкова грошово-кредитна валютно-фінансова політика.

Метою формування ЕЭП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік країн-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Угодою передбачено формування зони вільної торгівлі без виключень і обмежень. Тим самим передбачається незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних засобів на основі проведення єдиної політики у сфері тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій і інших форм держпідтримки.

Здійснення координації і управління формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиме Рада голів держав-учасниць ЄЕП. Кількість голосів кожної держави в межах ради розподіляється за принципом: одна держава - 1 голос. Рішення Ради голів держав повинно прийматися консенсусом.

Угода також передбачає створення єдиного регулюючого органу ЄЕП, якому сторони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Рішення цього органу є обов’язковими для виконання всіма сторонами.

Рішення з усіх питань єдиний регулювальний орган ЕЭП приймає зваженим голосуванням, причому кількість голосів кожної зі сторін визначається з обліком її економічного потенціалу (за деякими підрахунками, Україна матиме близько 10% голосів).

Правовою основою забезпечення формування і функціонування ЄЕП є міжнародні договори і рішення органів ЄЕП, які підписуються і приймаються з урахуванням законодавств сторін і згідно із загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права.

Із метою реалізації Угоди сторони повинні розробити Комплекс основних заходів щодо формування ЄЕП.