"Зрада революції" - під такою назвою з'явилася стаття у впливовому американському часописі Вашингтон Пост відомого західного економіста, директора Російських та Євразійських програм у центрі Карнегі (Вашингтон) Андерса Аслунда.
Хоча Андерс Аслунд не обирав заголовок "Зрада Революції", він абсолютно переконаний, що дії уряду Юлії Тимошенко не відповідають духові революційних перетворень, які проголосив президент Ющенко, ще в часи бурхливого протистояння підчас президентських виборів.

Андерс Аслунд вказує, що найбільшим ударом для економіки України стала невизначеність урядових планів реприватизації, яка передбачає повернення у державну власність несправедливо викуплених підприємств число яких коливається від 29 до 3000.

Така невизначеність на думку економіста на додаток до заяв міністрів соціалістів про ренаціоналізацію призвели до зупинки інвестицій в усі приватизовані підприємства і призупинки економічного зростання.

Андерс Аслунд: "Проект закону про переоцінку приватизованих підприємств передбачає, що будь-яке підприємство, що було викуплене за ціною нижчою, ніж належить, може бути ре-приватизоване. Тут не йде мова про кілька підприємств, які були приватизовані з порушеннями як фактично пропонував Віктор Ющенко. Цей проект ставить по-суті під питання усю власність. Наприклад губернатор Сумщини оголосив, що власті перебирають контроль над низкою підприємств, які були нелегально приватизовані. Уся власність фактично опинилася під загрозою. Костянтин Григоришин з охоронцями просто перебрав контроль над кількома обленерго, які належали Суркісу. Тобто ми бачимо спонтанні дії окремих осіб та компаній спрямованих на зміну власника. Звичайно за таких обставин ніхто не буде інвестувати".

Професор Аслунд твердить у своїй статті, що падіння у зростанні економіки є наслідком не лише погіршення інвестиційного клімату, але й збільшення податкового навантаження внаслідок чого дрібні підприємці змушені іти в тінь, або просто закривати свої підприємства , які стають нерентабельними. Він називає адміністративні заходи уряду з наголосом на суворі податкові санкції та опору на державні підприємства державним капіталізмом, що перш за все вдарив по дрібним і середнім власникам, які за іронією, і привели до влади новий уряд:

Андерс Аслунд: "Це трапилося внаслідок того, що вільні економічні зони були скасовані, податок на додану вартість був поширений на цілий сектор послуг. Було скасовано також низку інших податкових пільг, що в принципі правильно, але уряд не знизив жодного податку. Тому загальне оподаткування зросло на кілька відсотків від ВВП. Якщо взяти фахівця, який раніше платив за спрощеною системою оподаткування 10% податку, то тепер він має сплатити додаткові 20% ПДВ. Це означає на практиці, що працювати немає сенсу. Якщо взяти до уваги, що за спрощеною схемою оподаткування працювали понад 6 мільйонів осіб, то десятки тисяч таких підприємців мали б припинити працювати за нового уряду.

  Це - загалом типова комуністична стратегія витіснити приватних підприємців з ринку (нафти). Те саме відбувається на ринку м'яса, де прем'єр-міністр Тимошенко говорить також про саботаж, що є сталінською термінологією.

 
Андерс Аслунд

Водночас, критику викликають намагання уряду Юлії Тимошенко адміністративними заходами регулювати ціноутворення, тобто замість ринкового регулювання застосовувати командне. Для прикладу у статті наводиться ситуація з нафтопродуктами та цінами на м’ясо, які уряд намагається таким чином регулювати. Андерс Аслунд відкидає як неправдиві твердження Юлії Тимошенко, що російські постачальники намагаються продавати нафтопродукти за цінами вище світових, і навпаки твердить, що український уряд змушує росіян продавати бензин за цінами нижче ринкових, що і призводить до дефіциту на заправках:

Андерс Аслунд: "Якщо взяти ціну бензину в Україні, то літр має за офіційною ціною коштувати 2 гривні 99 копійок, що складає близько 60 центів. Це стільки, скільки коштує один літр у США, де немає жодних податків на продаж бензину, чи стільки скільки літр коштує в Росії, де є надлишок нафтопродуктів через труднощі експорту. Україна ж збирає податки з продажу нафтопродуктів, тому така ціна для України є надзвичайно низькою за будь-якими стандартами. Тому несерйозно казати, що росіяни намагаються продавати бензин за цінами вищими за світові. Відтак, якщо примушувати постачальників продавати бензин за ціною нижче ринкової, то приватні оператори підуть з ринку, що призводить до нестачі нафтопродуктів. Те саме відбувається з м’ясом, що свідчить про комуністичні підходи до економіки. Я здивований, що Юлія Тимошенко і тут використовує сталінську термінологію про саботаж".

Який же вихід пропонує з цієї ситуації професор Аслунд?

Андерс Аслунд: "Перш за все слід зменшити оподаткування, одночасно з тим як було скасовано податкові пільги. Цей уряд лише скасував пільги. Соціальні видатки слід тримати під контролем, а таких спроб не було зроблено. Слід також вдатися до масової дерегуляції ринку, тоді як цей уряд навпаки запроваджує нові регуляції ринку на додаток до тих, що були. За таких умов іноземні інвестиції будуть неможливі. Я також проти реприватизації. Якщо були порушення у процесі приватизації, слід запровадити одноразову доплату за ті підприємства. Якщо почати відбирати ті підприємства, то порушуються усі права власності. Слід також відмовитися від регулювання цін, оскільки це нагадує комунізм".