Бі-Бі-Сі: Президент Кучма - спочатку як прем’єр-міністр, а згодом два терміни на посаді президента - вирішальним чином впливав на формування української закордонної політики. Упродовж свого президентства він проголосив гасло Євроатлантичної інтеграції одним з ключових. Чи досяг пан Кучма успіхів, коли йдеться про наближення України до Європи?

Джон Палмер: Я не думаю, що зараз ідеться про можливість членства України в Європейському Союзі, але є прагнення до близьких стосунків і тісного партнерства з Україною та іншими нашими важливими сусідами.

Для цього Єврокомісія запропонувала нову амбітну стратегію, яка може включити Україну. Вона передбачає створення кількох спільних просторів між Україною та Євросоюзом: спільний економічний простір, спільний простір внутрішньої безпеки, простір для спільних дій у галузі розвитку і досліджень.

Можливо, у майбутньому - спільний простір у галузі закордонної політики та зовнішньої безпеки. Отже, зараз я вважаю, що зусилля зосереджені на цих згаданих аспектах.

Бі-Бі-Сі: Чи, на вашу думку, президент Кучма досягнув з Євросоюзом усього, що міг за 8 років на найвищій посаді?

Джон Палмер: Я вважаю, що існує чимало застережень щодо стану демократії, верховенства закону і особливо свободи засобів масової інформації в Україні, а це, звичайно, створює серйозні перешкоди для досягнення повного членства. Як і з іншими країнами... Візьміть, наприклад, Словаччину. За часів Мечіяра неможливо було навіть вести мову про імовірність вступу, допоки там не відбулися фундаментальні перетворення в юридичній системі, судочинстві, в галузі громадянських свобод. Лише тоді стало можливим починати переговори, які звершилися вступом Словаччини в Євросоюз.

Бі-Бі-Сі: Отже, пана Кучму можна порівнювати з паном Мечіяром?

Джон Палмер: Не в усьому, але існують ті ж проблеми. Особливо в галузі засобів масової інформації і дій державного апарату, впливу служб безпеки, верховенства закону та загалом процесів у суспільстві.

Бі-Бі-Сі: Чи згодні ви з тими, хто каже, що хто б не замінив пана Кучму, матиме більші шанси на покращення взаємин України з Євросоюзом?

Джон Палмер: Я б не сказав - хто завгодно. Я б не сказав, що немає значення, хто переможе на виборах, але, безумовно, є багато простору і бажання стосовно того, хто замінить пана Кучму, щоб розбудувати закладені в минулому взаємини набагато більше і працювати над амбітною метою спільної долі з Європейським Союзом, що виливається у так званому спільному просторі з Україною. Для цього обом сторонам треба буде працювати набагато тісніше, і я вважаю, що це відкриває для України захоплюючі перспективи на майбутнє.

Бі-Бі-Сі: Проєвропейська думка в Україні розділена надвоє. Одні кажуть, що Україна має домагатися членства якомога швидше. Інші припускають, що країна буде краще почувати себе в позиції Норвегії та Швейцарії, які не вступили до ЄС. Яка модель Україні підходить більше, на вашу думку?

Джон Палмер: Я б не хотів давати оцінок думкам українських політиків в дискусіях всередині їхньої країни. Хочу лише сказати, що взаємини, яких ЄС прагне з Україною, зараз пропонуватимуть величезні економічні переваги. Це зблизило б Україну і ЄС політично, в галузі безпеки і навіть закордонної політики. Це принесло б перспективи збільшення інвестицій та економічного добробуту. І я вважаю, що зараз зосереджуватися треба саме на цьому. Я вважають, що подальшій перспективі не можна дозволяти ускладнювати короткотермінові пріоритети.

Бі-Бі-Сі: Після розширення ЄС, чи розглядають брюссельські політики Україну як ближчого партнера?

Джон Палмер: Не знаю, чи ближче, чи не ближче, але усі хочуть близьких взаємин з Україною. Це дуже важлива європейська країна, дуже важливий сусід і важлива частина спільної європейської історії. І я впевнений, що з таким урядом у Києві, який поділяє такі завдання, цього можна досягти.

Бі-Бі-Сі: Часом доводиться чути думки деяких аналітиків та політиків, які кажуть, що ЄС у співпраці з країнами колишнього Радянського Союзу має зважати на інтереси Росії?

Джон Палмер: Ні, це не гра проти Росії чи проти якоїсь іншої країни. Я вважаю, що ми в Європейському Союзі перейшли стадію такого мислення. Ми хочемо тісніших взаємин із Росією. Ми хотіли б об’єднання зусиль у тих галузях, які я згадував, у стосунках з Україною,а також з Росією, Молдовою. Також у майбутньому з демократичною Білоруссю, що зараз ще не є реальністю. Отже, тут не йдеться про те, щоб дружити з кимось проти когось.