Всі аналізи, щодо того, де на протязі десяти днів перебував російський диктатор втратили сенс. Вони й не мали особливого стратегічного значення, незалежно віт того, чи залишився б Путін при владі, чи ні. Путін при владі залишився й вірогідно, вийшов із жорсткої боротьби, якщо і вона мала місце, зміцнілим та впевненішим. Майже не викликає сумнівів, що кремлівський монстр зацементував союз із міністром оборони. Наразі вони вже є неподільними. Від 16 березня кліка Путіна розпочала новий етап стратегії. Старт покладений масштабними навчаннями на півночі Росії. Мета – анексія Латвії та Естонії, або частин цих держав. В разі прямих дій, Латвія та Естонія впадуть на протязі трьох годин. Інша мета навчань, що розпочалися – відволікти увагу від наступу на українських напрямках. НАТО майже паралізовано. ЄС здох, саме здох, а не помер, на полях боїв на Донбасі. Обама та його адміністрація вже навіть і не «лідирують з заду», вони відступають по всьому фронту – від Ірану до Куби. Кремлівські диктатори отримали повний та нестримний стратегічний простір. В Україні майже повний політичний крах. «Колишній президент» Порошенко вже майже не президент. Уряд на очах втрачає залишки легітимності. Парламент у стадії розпаду. Хто заповнить вакуум? Схоже, що українські силовики. Лист полковника української армії – чіткий сигнал тому. Але, навіть коли силовики візьмуть владу, яка зараз валяється на землі, вони повинні розпочати створювати світову коаліцію. Але й повинні знати, що в цій коаліції Україна може бути наодинці, як це трапилося, починаючи з березня 2014 року. Тоді від захисту Європи Україна повинна перейти до власного захисту та звільнення.
|