На початку 2010 року треба було ухвалювати єдине правильне рішення про вихід Греції з єврозони. Вище керівництво ЄС, єврозони та основних держав єврозони розуміли, що мова йшла про їх політичне існування. Так розпочалася грецька трагедія.
Проти суверенної держави були застосовані всі методи примусу для підкорення волі божевільних та безжальних євро-фанатиків. Головним центром знищення грецького опору стала «Франкфуртська група». Нині на «політичному олімпі» Євросоюзу й донині є ключові архітектори силового примусу грецького народу – Меркель, Юнкер, Драгі.
Головною, стратегічною метою «Франкфуртської групи» та божевільних безумців із Євросоюзу було введення Греції у режим так званого «зламу соціального хребта», коли у людей втрачається можливість соціального спротиву, а жалюгідні подачки сприймаються в якості неоціненої нагороди. Для реалізації такого режиму в Греції була застосована політика «випаленої землі». Трійка «МІФ-ЄС-ЄЦБ» випалила Грецію. «Люди в чорному», як назвали греки представників тієї трійки, стали символами жаху та приниження волелюбної Греції. Ті «люди в чорному» стали вражаючим нагадуванням про роки диктатури грецьких «чорних полковників». За страшною іронією «чорні полковники» мали стратегічну мету вступу до Європейського Економічного Співтовариства.
Навесні 2012 року Греція пройшла через дефолт. Це була друга можливість спробувати врятувати Грецію та витягнути бідну країну з пекельного кола євро. Фанатики з Європейського Союзу та єврозони почали нищити політичні основи Греції. Жертвою пала партія ПАСОК – символ соціал-демократії в Греції та Європі. Правоцентристська «Нова Демократія» тотально перейшла під вплив жалюгідних політиків Брюсселю. Поява радикальних партій у Греції стала тільки питанням часу. На авансцену вийшла ліворадикальна СИРИЗА на чолі із молодим та харизматичним Алексісом Ціпрасом. Ультра-фашистська партія «Золотий Світанок» перетворилася в одну із основних на політичному полі Еллади. Треба було лише чекати поштовху, який би поверг Грецію в пучину хаосу.
Авантюристи та безумці з ЄС вже вихвалялися, що страшне для Греції вже позаду. Хоча перед очима лежала повергнута та розорена країна. Читати дані про грецьку економіку – це жахливо. Але, більш жахливо, що зруйнування величної держави видається як досягнення «великого європейського проекту та європейської солідарності». Таким поштовхом повинні і стали вибори нового президента Греції.
За вимогою фанатиків із Брюсселя, правляча «Нова Демократія» висунула колишнього єврокомісара Ставроса Дімаса. Перший тур завершився катастрофою. Дімаса підтримали під величезним тиском тільки 160 депутатів. Незалежно від того, чи стане Дімас президентом після двох турів, що залишилися, на Грецію чекають позачергові вибори.
СИРИЗА просто спостерігає. У січні вона може стати правлячою в Греції. Тоді – майже неминучий вихід із єврозони. Вихід, який повинен був відбутися вже п’ять років тому. Наслідки такого виходу незрозумілі, але будуть, як землетрус. Не існує сумнівів, що за Грецією підуть слідом інші. Хто – невідомо, але підуть. Це буде кінець зони євро. Це буде початок рельного розпаду ЄС. Всі проекти колись завершуються, особливо коли вони проти прямої волі людей.
|