ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

25.05.2014 | Наївність щодо кремлівського диктатора та кінець ілюзій
Олексій Коломієць - Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Вражаюча наївність щодо російського диктатора та його кліки. Але чи ми чекали чогось відмінного від ЄС, який закляк від страху? Чи ми чекали чогось іншого від тих в Києві, які стали творцями катастрофи України за неповні три місяці?



Що змінилося в діях та словах полковника КГБ після анексії Криму? Правильно, нічого. Лише перехід до прямого знущання над Заходом та його інституціями. А, можливо, вони того й заслуговують? За повну стратегічну безпорадність, за політичну та військову слабкість та примітивні ілюзії, та свій штучний світ, який не має нічого спільного з новим та наджорстким світовим  порядком.



Путін вивів війська з Криму? Навпаки, армійські угруповання на окупованій території тільки нарощуються.



Путін відвів війська від східних та північних кордонів України? Ні. Він і не збирався того робити.



Путін припинив підтримку масштабної диверсійної діяльності в Україні? Ні.



Путін припинив економічний та фінансовий тиск на Україну? Ні, тільки підсилення.



Але що, повинні були розраховувати на протилежні дії? Все відбувається, як і повинно відбуватися в рамках силової політики, яка є жахом для євролунатиків та єврократів. У них своє – вибори до якогось міфічного «Європейського парламенту» з кандидатами, надзвичайно пов’язаними із московською клікою.



Путін неймовірно відчуває стратегічну слабкість Заходу. Він чудово знає про фундаментальну стратегічну імпотенцію ЄС. Він боїться лише одного – сили. Саме тому він взяв курс на Шанхай. Мета була одна – утворення союзницької коаліції з Піднебесною. І ось тут полковник КГБ програв. Він не міг виграти у Шанхаї. Він є дуже слабким партнером для могутнього комуністичного Китаю. І Пекін є ключовим гравцем у антизахідній коаліції, що народжується.



Путін це розуміє. І він буде наступати на Захід. Чи вистоїть Захід? Величезні сумніви. Що абсолютно очевидне, так це те, що у відповідь на  антизахідну коаліцію у самого Заходу немає іншого виходу, окрім створювати свою коаліцію – Коаліцію захисту свободи та демократії. І не соромиться називати ворога ворогом. А вороги – це Москва та Пекін. Це - стратегія, тактика – слідом. Україні повинно бути забезпечено одне з чільних місць у Коаліції захисту свободи та демократії. Але чому повинно? Україна вже виборола собі таке місце.



Ключове питання – хто стане провідником України в такій коаліції? Воно спрощується тим, що ми вже знаємо, хто не стане таким лідером. Це – Турчинов, Яценюк, Дещиця. Цих персон, напевно, чекає суд. За зраду.




USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект