Фундаментальне рішення Обами, що пролунало 31 серпня 2013 року, може мати два пояснення.

Це рішення було стратегічним і базувалося на даних та розрахунках, нам відомих та нам невідомих. Тоді це рішення заслуговує на підтримку.

Це рішення було політичним. Тоді – це катастрофа.

Диктатори по цілому світу в захваті. Від Москви до Пекіну, від Каракасу до Пхеньяну, від Києва до Мінська, від Тегерану до Хараре. Руки у них розв’язані, як мінімум на десять днів. Довгих, страшенно довгих десять днів. Путін недаремно у Владивостоці не міг прийти до тями від радощів. Ні, він сяяв не від того, що британський парламент проголосував проти. Він сяяв від того, що його люта ненависть до демократичної Британії досягла мети. Він сяяв від того, що простір для стратегічних дій для нього та його опричників потужно розширився.

Як міністри уряду його Величності могли виступити проти національних інтересів країни, яка завжди була найвідданішим союзником США та цілого демократичного світового табору? Лідер лейбористів Ед Мілібенд вразив вищим рівнем політичної демагогії. Але він лідер опозиції уряду  його Величності й історія спитає незабаром його дуже суворо. Але історія не спитає, а засудить тих тридцять депутатів-консерваторів, хто приєднався до лейбористів. Історія спитає тих тридцять одного депутата-консерватора, які взагалі не прийшли на голосування.

У 1938 році прем’єр Британії Чемберлен, повернувшись із Мюнхена, урочисто заявив: «Я привіз вам мир». Через декілька днів Чехословакія була окупована. Що зараз принесуть світу, ті хто проголосував проти знищення режиму аль-Асада? Вони повинні вже знати, що після вчорашньої заяви президента США, головний муфтій Сирії оголосив про перемогу над «силами зла».

Президент Олланд пам’ятає Мюнзен. Він пам’ятає велич та історичні заслуги Франції. Він дійсно великий президент величної країни, як і його великі попередники – де Голль, Помпіду, Міттеран та Саркозі. 

І ще існує така організація як Європейський Союз. Набагато коректніше вести мову про те, що існувала така організація як  Європейський Союз.. Сирія умертвила ту структуру. Але хтось повинен був це зробити. Скільки довго в конвульсіях фундаментальної кризи міг ще існувати проект «ever closer Union», який поставив всю Європу на межу історичного руйнування? Колишній маоїст Баррозу та колишня ліва радикалка Ештон, що за багатьма свідченнями, отримувала кошти з Кремля в кінці 60-х та на початку 70-х, та інша армада евролунатиків та євромаразматиків завершили свій шлях у ганьбі та безчесті.

Майже не сумніваюсь, що Конгрес США відкриє шлях до знищення дикунського сирійського режиму. Не існує іншого завдання. Вся американська потуга повинна не залишити навіть натяку, що існують коливання та відступи. Америка повинна рушити за свободу. За нею підуть інші.