Українська Помаранчева революція викликала небувале зацікавлення Україною у Європі. На думку багатьох політиків і тих, хто слідкує за політикою, на цій хвилі ентузіазму офіційний Київ може значно наблизитися до давно проголошеної мети - членства у Євросоюзі. Про нові можливості української євроінтеграції в інтерв’ю Бі-Бі-Сі говорив постійний представник України при Європейському Союзі Роман Шпек, з яким розмовляв Богдан Цюпин.

Бі-Бі-Сі: Минулої зими європейські газети і телебачення як ніколи багато і з симпатією писали про Україну та українців. І можна припускати, що пересічні європейці більше дізналися про Україну, як європейську державу. А що стосується так званих євробюрократів – урядовців та політиків, чи змінилося бачення у тих людей, які будуть приймати рішення щодо можливого вступу України в ЄС?

Роман Шпек: Безперечно їхні враження й відчуття щодо України змінилися і змінилися однозначно у позитивну для нас сторону. Проте ми також повинні враховувати обставини тих, хто буде примати рішення.

Ми хотіли б приєднатися до успішного Європейського Союзу, який має подальшу перспективу розвитку. На сьогоднішній день не усі можуть сказати твердо про позитивну перспективу європейського розвитку. До часу завершення референдумів, зокрема, у Великобританії, Франції, Польщі і Чехії, де є загроза для ратифікації Європейської Конституції, говорити про безхмарне й успішне майбутнє ЄС проблематично.

На рішення щодо референдуму і його результати впливатимуть почуття громадян, які дивились телебачення. Сьогодні в громадян ЄС викликають суперечливі почуття рішення щодо майбутнього членства Туреччини. Як не дивно, в ході дискусії політиків і громадян про членство Туреччини інтерактивне опитування показало, що більшість громадян готові сказати так Україні, а не Туреччині.

Але, щоб це трансформувалося в політичну волю і стало виявлятися через дії політиків, це, напевне, забере певний час. Лунають слова: „так - Україна європейська держава”, „так - двері в Євросоюз не закриті”, „так - ми визнаємо право України на членство”... Відповідь „Ні” не звучить. Головне , що зараз лунає від ЄС, це те, що Євросоюз не готовий до прийняття рішення щодо визнання України кандидатом.

Це не проблема. Головне, що вони погодилися нате, що Україна маж право на членство, а лише рік тому вони говорили інші речі. Отже є час. Є певні домашня завдання, які повинен зробити і Україна і 25 членів Євросоюзу.

За той час ми повинні вже не гаслами, а діями продемонструвати відданість політиці європейської інтеграції.

Бі-Бі-Сі: Новий міністр закордонних справ Борис Тарасюк назвав кінець 2007-го року часом можливого початку переговорів про членство. Чи це реалістична дата?

Роман Шпек: Реалістичність буде залежати, я хочу ще раз підкреслити, від якості змін в Україні. А те, що ми маємо право на це розраховувати - це однозначно. Другий фактор це те, що в кінці 2007-го року закінчується термін дії Угоди про Партнерство і Співробітництво. Я вважаю, що з українського боку варто було б пропонувати європейській стороні укласти асоційовану угоду, що називала б Україну – кандидатом на вступ.

Бі-Бі-Сі: Ентузіазм і романтична прихильність до України може з часом вивітритися. Чи не буде це впливати на європейські перспективи України?

Роман Шпек: Коли може вивітритися ентузіазм? Коли не буде конкретних дій, а тільки той дух Майдану буде витати, як ідея і як принцип євроінтеграції. А якщо на заміну духу Майдану, з тим духом у серці українських політиків будуть провадитися зміни, буде будуватися європейське суспільство...

Ринкове, демократичне, громадянське суспільство можна легко побачити. Можна сісти в автобус, для цього треба візу взяти, і поїхати в Польщу, Швецію, Францію чи Угорщину й подивитися - що означає бути членом Європейського Союзу.

Це не означає, що медові ріки потечуть. В умовах конкуренції не кожному просто утримувати високий рівень життя. Але значно більше можливостей у порівнянні з іншою системою.

Адже ми також можемо сісти в автобус і поїхати в Білорусію, Росію, але не в Москву, а в Калугу чи Володимирівську область. Чи поїхати в багатий ресурсами Сибір і подивитися - чи добре там люди живуть?

Бі-Бі-Сі: Нещодавно президент Єврокомісії Жозе Баррозу сказав, що зараз питання про членство України не стоїть. У заявах офіційного Брюсселя нічого не змінилося?

Роман Шпек: Він сказав інакше - що Євросоюз і зокрема Єврокомісія неготові обговорювати питання про Україну. Він не сказав, що ми не маємо права, він не сказав, що вони не вітають, він не сказав, що вони не визнають. Просто вони мають багато своїх проблем.

Колись транслювали на початку дев’яностих телесеріал „Багаті теж плачуть”. Оцей серіал ми бачимо зараз у Брюсселі. Вони теж плачуть, бо не готові до рішення.

Їм треба домогтися схвалення конституції, перебороти громадську думку щодо членства Туреччини, показати громадянам ЄС, що політики опікуються їхніми проблемами, показати, що їхня безпека гарантована.

Бі-Бі-Сі: І в той час, як євробюрократи плачуть, Україна наголошує, що не збирається відступатися від дверей Європи. Наскільки ефективний такий підхід? Чи може варто дати Брюсселеві спокій на певний час?

Роман Шпек: Спокій їм тільки сниться. Я повністю поділяю те, що президент Ющенко сказав у Страсбурзі. Я також поділяю те, що президент сказав в Україні, що ми не повинні стояти на прозі ЄС на правах бідного родича, що ми повинні покращувати життя в Україні. Ми повинні надавати Україні європейське, цивілізоване обличчя. Українські громадяни повинні ставати заможними, розуміти європейські принципи і цінності .

Повірте, якби приватизаційні конкурси в Україні за часів попередньої влади проводилися прозоро і зрозуміло.... Якби провідні європейські компанії могли, приймаючи участь у тендерах перемагати, то для президента Франції Жака Ширака значно вагоміші були б слова президента компанії „Електрісіте де Франс” щодо європейської відданості України, а не слова будь-кого з українських президентів.

Якщо їхні товариші по партії, їхні спонсори, головні постачальники до бюджету Італійської республіки чи Британської корони розповідають в приватних розмовах, що неможливо було в Україну прийти й інвестувати, бо треба було з портфелем ходити по кабінетах і здійснювати „якісь дії”, а в той час попередня влада заявляла, що ми хочемо в Євросоюз..., то кому більше вірили?

Бі-Бі-Сі: Більшість сусідів України перед тим як стати членами ЄС стали членами НАТО. Чи це шлях яким обов’язково має йти Україна, де часом кажуть, що до вступу в НАТО вони будуть готові швидше?

Роман Шпек: Я б не сказав, що Україна більш готова, просто членом НАТО легше стати. Вимог значно менше. Бо НАТО це лише військово-політичний союз, а ЄС це ще й економічний союз. Україна має спеціальне партнерство з НАТО, виконується програма.

Але тут треба також враховувати стратегічне бачення і можливості. Треба також враховувати внутрішню ситуацію у Європейському Союзі.

В якій мірі ті країни і ті політики, які будуть приймати рішення щодо майбутнього розширення Євросоюзу матимуть спільні підходи щодо зовнішньої політики, безпеки й оборони Європи?

На сьогоднішній день між членами ЄС є певні розходження, які не дають їм можливості сформулювати ту політику.

Є серед них надто проєвропейські. Якісь є з елементами американізму в політиці.

Отже якщо Євросоюз у форматі 25-ти буде успішним у галузі зовнішньої політики та безпеки, а всі країни пройшли через НАТО, то це добрий приклад для України.

Але, якщо виявиться, що і надалі в Євросоюзі існують певні протиріччя, і їм складно схвалювати рішення в тій царині, тоді ми постанемо перед вибором: хто більше може сприяти вступові України до ЄС, наприклад, Франція та Німеччина - чи Польща й Угорщина? (я шаную і тих, і тих.) Хто може сказати „Ні” за певних обставин?

Якщо ми хочемо мати підтримку і розуміння провідних гравців Євросоюзу, то ми повинні стояти з ними поруч.

Якщо ми будемо вносити інші точки зору, які дуже відрізняються від позиції Франції, Німеччини, Італії, навіть тої ж Бельгії, Люксембургу, які були серед засновників Євросоюзу, то у нас буде небагато можливостей схилити їх до думки, що Україна якомога швидше має бути визнана кандидатом на членство в Євросоюзу і, що з Україною треба розпочинати передвступну стратегію, тощо...

Бі-Бі-Сі: Тобто ви – за європейську супердержаву?

Роман Шпек:Так.