Питання чому співпали в часі похід Яценюка до Януковича та виліт «опозиціонера» до Вашингтону, майже, втратило сенс. Ключовим є наступне: якщо Яценюк везе до Білого Дому персональні папери від Януковича, чи погодився таким чином він на утворення біло-червоно-біло-синьої коаліції? Якщо так, тоді Україна миттєво повертається до літа 2009 року, коли нинішня  ув’язнена номер один готувала та була за крок до розділу країни на дві частини-протекторати.

 Якщо ні, тоді «опозиціонер» повинен вести мову у Вашингтоні про наступне.

 Чи підтримують США демократичні сили в Україні та готові вимагати проведення дострокових президентських виборів?

 Чи буде вимагати керівництво США початку абсолютно необхідних економічних, соціальних та фінансових реформ в Україні з умовами підтримки таких реформ новому легітимному українському уряду, в тому числі, через механізми МВФ?

 Як Україна разом із США можуть виступити спільно проти стратегічної поведінки Кремля, яка направлена на політичне поглинання сусідніх із Росією територій та країн?

Як Україна може сприяти вирішенню найбільш гострих викликів, з якими зіткнулося трансатлантичне співтовариство, в першу чергу, маючи на увазі трагічну ситуацію в Сирії?

Як Україна може бути запрошена до переговорів щодо створення трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій, що розпочинаються між США та ЄС?

І звичайно, як Тимошенко повинна бути повністю реабілітована?

 Хто плекає надії, що Яценюк буде піднімати ці проблеми у Вашингтоні, той невиправний оптимізм. Тоді рекомендовано подивитися на назву оголошеної доповіді «опозиціонера» в Інституті Бругінгса. Такі назви дуже в моді на Банковій. Слова «стабільність» - єдине чого не вистачає.

 За таких обставин втішає одне, що в 2009 році між Тимошенко та Януковичем нічого не вийшло. Правда Тимошенко опинилася у в’язниці. У Яценюка є шанс цього уникнути.