Обама ухвалив рішення, якого від США чекали більше ніж два роки. Причому всі, як союзники, так і вороги. Історія колись винесе свій вирок американському президенту щодо сирійської трагедії. Зараз не треба думати про історію, а про те, як максимально призупинити те страхіття, яке відбувається на очах у всього світу на сирійській випаленій землі.

Доволі дивно та невірно навіть міркувати про те, що застосування хімічної зброї схилило шальки терезів всередині американської адміністрації, де глибокі розбіжності вже не можливо було приховувати. Страшна цифра вбитих – ось що безжалісно змусило Обаму ухвалити рішення щодо військової допомоги повстанцям. Прогнозні показники майбутніх людських потрясінь просто не піддаються уяві.

За твердженнями провідних американських аналітиків у сфері безпеки та оброни в адміністрації Обами варіантів для перемоги майже не залишилося, окрім радикального. Це означає введення безпольотної зони над цілою території Сирії та негайне, без зволікання навіть на день, постачання тих видів озброєнь, які абсолютно необхідні. Це буде майже таким, що не підлягає уникненню, а саме нанесення авіаційних ударів по силам аль-Асада на суші після запровадження зони забороненої для польотів. А це може, й майже напевно, призведе до людських втрат серед американських військовослужбовців. Але якщо коливатися й далі, скільки у вже недалекому майбутньому може бути втрат серед американців, якщо аль-Асад та його союзники переможуть?

Наразі майбутня коаліція виглядає у складі США, Британії, Франції, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Катару. Європейський Союз тут не гравець (хто б сумнівався). Питання з НАТО викликає неприємний психологічний біль. Схоже що Лівія була його останньою Одиссеєю. Жодних сумнівів, що до згаданої коаліції, що вимальовується, додадуться європейські держави. Скільки – це не питання, головне – стратегічне переконання та бажання надання ресурсів. І найбільш головне: супротивна коаліція вже не зупиниться.

Не треба будувати непотрібних ілюзій, що новобраний іранський президент відійде від сирійського режиму. За останніми даними до Сирії спрямовані чотири тисячі іранських військовослужбовців, як тільки перша складова більш масштабного втручання. Хезболлах буде також тільки нарощувати  свою участь на тлі перемоги в Кусейрі та битви за Аллеппо. Путін свій вибір зробив остаточно та безповоротно. Єдине, що буде робити російський лідер – це максимально виграти час для свого сирійського союзника. І одночасно нарощувати свою допомогу всіма засобами та методами, а також посилювати пряму російську присутність, в першу чергу, на морі.

Ізраїль в надскладному стратегічному становищі. Такого в історії ізраїльської держави не було з часу війни 1973-го року. І дуже ймовірно, що Ізраїль розпочне рішучі дії першим.

Є ще один політичний персонаж цієї геополітичної силової гри. Навряд чи він про це здогадується. Віктор Федорович ж є позаблоковим. Він справді є позаблоковим, абсолютно, як і поза українським. Але Україна позаблоковою не є. Вісь «Севастопіль-Тартус» намертво захопила Україну у заручники цього пекельного сирійського зіткнення. І, можливо, дуже можливо, що Україні прийдеться обирати. Але краще без Януковича.