Вона вже відвідала Великобританію, Німеччину, Польщу, Туреччину й Ізраїль, а також Палестинську Автономію.

На черзі – Італія, Франція, Бельгія та Люксембург. Низка зустрічей Райз з іноземними державними діячами має на меті підготувати державний візит президента США Джорджа Буша до європейських країн цього місяця та американсько-російський саміт у Братиславі 24 лютого. Тепер уже можна сказати, що відносини між Росією та США не будуть такими тісними та безхмарними, як під час першого президентського терміну Буша.

Основними пунктами на порядку денному турне держсекретаря США є налагодження відносин із Францією та Німеччиною, головними противниками війни в Іраку; попередження Росії про необхідність дотримуватися демократичних принципів, якщо вона бажає мати справді тісні стосунки із Заходом; підтримка Сполученими Штатами останніх спроб урегулювати палестино-ізраїльський конфлікт.

Своє турне Райз розпочала з дружнього Лондона, де мала зустрічі з прем’єр-міністром Тоні Блером і міністром закордонних справ Джеком Стро. З останнім держсекретар США обговорювала перспективи врегулювання конфлікту довкола ядерної програми Ірану за участю європейської трійки – Великобританії, Франції та Німеччини, перспективи миру на Близькому Сході, а також притягнення до відповідальності осіб, винуватих у злочинах проти людства в Дарфурі.

Зустріч Райз із канцлером Німеччини Ґергардом Шрьодером у Берліні тривала трохи більше години. Під час неї переважно обговорювали питання допомоги Іракові у створенні ефективних сил безпеки. Зі слів Райз стало зрозуміло – вона задоволена тим, що Німеччина пообіцяла збільшити свою допомогу в підготовці іракських поліцейських і військових офіцерів, хоча остання робитиме це не на території Іраку.

У Варшаві зраділи ініціативі Райз переглянути процедуру видачі американських віз громадянам Польщі та схвалили запропонований нею план, а це надалі може призвести до скасування візового режиму. У розмовах із прем’єром Мареком Белькою та міністром закордонних справ Адамом Ротфельдом Райз наголосила на тій ролі, яку відіграло посередництво Польщі під час врегулювання політичної кризи в Україні, та зробила комплімент у бік Варшави за її внесок у справу стабілізації Іраку.

Варто також відзначити, що під час свого європейського турне Райз запевнила всіх, хто побоюється проведення США попереджувальної операції проти Ірану: наразі це питання “не стоїть на порядку денному”. Вона розповіла, що покладатиметься на дипломатичні спроби європейської трійки розв’язати проблему іранської ядерної програми на переговорах. Нагадаємо, що під час свого щорічного звернення до нації минулого тижня Джордж Буш згадав про Іран як “головну державу-спонсора тероризму у світі, що прагне здобути ядерну зброю”. Таке формулювання породило чутки про неминучість нової наступальної операції США вже цього року.

Однак деякі експерти попереджають про неминучість чергового випробування на міцність трансатлантичних відносин у найближчі півроку, коли справа ядерної програми Ірану може бути передана на розгляд Ради Безпеки ООН, що, зрештою, не виключала у своїх коментарях під час турне і сама Кондоліза Райз. Утім імовірність рішучих дій США проти Ірану є невисокою, оскільки вірний союзник Вашингтона – Великобританія – наразі дотримується спільної з Францією та Німеччиною позиції про необхідність продовження переговорів із Тегераном.

В Анкарі Райз минулої суботи вперше зустрілася зі своїм російським колегою Сєрґєєм Лавровим. Цієї зустрічі очікували з особливим нетерпінням, оскільки саме під час неї мали з’ясуватися справжні плани адміністрації Буша щодо перегляду відносин із Росією. Як виявилося, США не мають наміру гальмувати вступу Росії до СОТ, ані йти на відтермінування інших досягнутих раніше домовленостей. Адміністрація Буша не планує карати Владіміра Путіна за концентрацію влади у Кремлі та розправу над ЮКОСом.

Натомість Райз сподівається на відвертий діалог із росіянами, а також позитивний розвиток ситуації в сусідніх із ними країнах – Грузії й Україні, які мають справляти належний ефект і на демократичний розвиток у самій Росії. Водночас політика фінансової підтримки США демократичного руху в Росії, за словами Райз, триватиме й надалі. Однак, схоже, що із приходом до держдепартаменту Райз, відомого фахівця з Росії, публічна критика представниками адміністрації Буша внутрішньої політики Путіна стане правилом. Ба більше, висловлювання Райз приводять до висновку, що в адміністрації Буша нарешті не мають ілюзій щодо стану справ із демократією в Росії: “Дуже важливо, аби Росія продемонструвала світові, що вона віддана принципам верховенства права, незалежності судової системи та свободи ЗМІ”. Варто зазначити, що й одразу після призначення Райз дозволила собі розкритикувати скасування принципу виборності губернаторів у Росії, заявивши, що це не сприятиме зміцненню демократії.

Насамперед Райз і Лавров мали підготувати порядок денний для запланованої на
24 лютого в Братиславі зустрічі своїх президентів – Джорджа Буша та Владіміра Путіна. Останні не бачилися від листопада та майже не розмовляли між собою по телефону близько двох місяців – власне, в період помаранчевої революції в Україні та продажу на аукціоні пакета акцій “Юганскнєфтєгазу”, який раніше належав “ЮКОСу”.

До речі, за два дні до зустрічі Райз із Лавровим у Білому домі вирішили зробити сигнал Москві, який підтвердив би принципову позицію Буша щодо переслідування Міхаіла Ходорковского та розвалу “ЮКОС”. Акціонери цієї компанії, громадяни Ізраїлю Міхаіл Брудно та Владімір Дубов, оголошені генпрокуратурою Росії в міжнародний розшук Інтерполу, відвідали у Вашингтоні в присутності Буша т.зв. “молитовний сніданок”, який традиційно проводять після президентських виборів у США. Те, що в США до них не мали жодних претензій і вони безперешкодно отримали в Ізраїлі американську візу, обурило Лаврова, він навіть обговорив це питання із Райз.