Ситуація для режиму зайшла у глухий кут, це – повна безвихідь. Базуючись на реальних оцінках та принципах самозбереження, режим зрозумів, що він наблизився до межі свого політичного краху. Це розуміння штовхає його в напрямку знаходження порятунку з боку МВФ.
 
Вимальовується два сценарії, інших не існує.
 
Перший полягає в тому, що МВФ виділяє кошти цьому нелегітимному уряду, і тоді Україна скочується в безодню на тлі  тих умов, які будуть накладені на Україну в рамках можливого меморандуму, і цей меморандум виконуватиме абсолютно нелегітимна влада. Тобто це сценарій краху в рамках цього режиму. Але керівництво МФВ і, в першу чергу, Директор-розпорядник Фонду Крістін Лагард – член «Франкфуртської Групи» - повинні відкрито оголосити про свої справжні наміри.
 
Другий сценарій, коли МВФ не виділяє коштів і це теж веде до краху.
 
Важко сказати, який сценарій є кращим, якщо можна в цих катастрофічних умовах використовувати такий термін. Зрозуміло, що МВФ буде лише посилювати свої вимоги, беручи до увагу ситуацію в економіці в глобальному масштабі, а також просто божевільну, з усіх боків – з політичного, соціального, фінансового, бюджетного,  – ситуацію в Єврозоні.
 
Тому постає ще одне питання.
 
Вже можна прогнозувати, що цей нелегітимний «уряд катастрофи» під керівництвом Азарова наближається до своєї межі існування. Виходячи із загальної політичної логіки і практики, до існування цього уряду залишились лічені тижні. Надалі, коли, можливо, буде сформований новий уряд, з одного боку, це парадоксально, з іншого боку, викликає іронію, у нього не буде іншого виходу, окрім як звертатися до МВФ. Можна припустити, що умови будуть ще жорсткішими, але тут питання стоятиме так: чи вистачить політичної легітимності та підтримки у нового українського уряду на те, щоб почати реалізовувати новий договір з МВФ, якщо він буде підписаний.

Олексій Коломієць, Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Джерело - http://osp-ua.info/interview/10759-agonija-azarovskogo-urjadu-ta-rol-mvf.html