Історичний виступ британського прем’єра Девіда Камерона 23 січні 2013 року може бути сконцентрований в одному висновку: «Велика Британія вийде зі складу Європейського Союзу, якщо Європейський Союз не зміниться».

Немає сумнівів, що Європейський Союз не зміниться в напрямку тих орієнтирів, які є основоположними для Британії. Він зміниться в напрямку цілком протилежному від британського бачення ЄС. Чіткі обрії такого напрямку вже не тільки визначені в стратегічних документах, на кшталт «Доповіді Ромпея», вони набули політичної підтримки з боку лідерів Німеччини та Франціїв у день святкування 50-річчя підписання Єлісейського Договору. Їх провідниками вже стали такі політично навіжені євро федералісти, як колишній бельгійський прем’єр Ферховштадт.

Британія буде боротися за іншу, аніж нині Європу та потребуватиме союзників. Шанси виграти малі. Але, коли навіть на боці Британії буде хоча б декілька європейських країн, це буде перемога. А ЄС перетвориться в замкнуту, непривабливу та, що найбільш небезпечно, недемократичну «єврозону». 

До 2017 року – дати запланованого проведення референдуму щодо перебування в ЄС ситуація в Європі зміниться кардинально і референдум може виявитися зайвим, або, що більш вірогідно, його треба буде переносити на значно ранній термін.

Для європейського позиціювання України настає час істини, як і для цілого європейського континенту. Наразі одне положення є повністю очевидним – крах всієї «європейської концепції» Януковича. Він повинен піти у відставку, як і всі ті, хто таку «концепцію» підтримував та втілював. Підкреслюю, всі.