23 січня 2004 року із вступом на посаду новообраного президента України Віктора Ющенка розпочалась нова ера в історії України – ера побудови справді демократичного ладу, заснованого на принципах пріоритетності прав людини та верховенства права. Перемога Помаранчевої революції заклала основи для утвердження демократичних принципів та фактичного входження України у євроатлантичну спільноту націй, для якої згадані цінності є базовими та світоглядними. Інституційне закріплення такого входження через набуття членства в Північноатлантичному Альянсі логічно постає на порядок денний.
Україна офіційно проголосила курс на членство в НАТО ще у травні 2002 року, однак за часів президента Кучми цей курс залишався декларацією через невідповідність заявлених зовнішньополітичних пріоритетів недемократичному за суттю змістові внутрішньої політики. Сьогодні ситуація принципово змінилась.
Участь Генерального Секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера у інавгурації президента України символізує ту безпрецедентну увагу, яку євроатлантична спільнота приділяє Україні.
Ми вважаємо, що з’явилась реальна можливість негайного здійснення кроків у напрямку набуття Україною членства у Північноатлантичному Альянсі.
Вся історія співробітництва України з НАТО свідчить про рівноправність наших стосунків, відкритість та взаємовигідність для обох сторін. НАТО, як політико-військовий Альянс, стоїть на принциповій позиції підтримки демократичних реформ в Україні.
Власне Північноатлантичний Альянс визнав усталення в Україні демократії надзвичайно необхідним чинником для майбутнього розвитку нашої держави, забезпечення демократичних свобод та підтримки громадянського суспільства.
Нас турбує, що серед головних засад зовнішньої політики України, які сформулював Ющенко після обрання президентом відсутній такий важливий складовий елемент як набуття членства в НАТО.
Саме вступ до НАТО був найбільш пріоритетним для всіх посткомуністичних країн Європи, які пов’язали себе з євроатлантичною моделлю розвитку та подальшим членством в Європейському Союзі.
Набуття членства в Північноатлантичному Альянсі є процедурно більш досяжним, ніж вступ до ЄС і займе менше часу та ресурсів. Натомість українські громадяни вже у найближчій перспективі зможуть відчути позитивні результати від пожвавлення економіки, розвитку соціальної сфери, зміцнення демократичних інститутів та, звичайно, підвищення рівня національної безпеки – всі ці явища неодмінно супроводжують процес підготовки до вступу в НАТО.
Нове керівництво України повинно якомога швидше підтвердити намір щодо набуття Україною членства в НАТО та приступити до здійснення внутрішніх реформ, необхідних для досягнення цієї надзвичайно важливої державної мети.
