ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

10.12.2012 | Бачення Політики партнерства НАТО після Чиказького Саміту для України та євроатлантичної безпеки
Джерело - Євроатлантична Україна

6 грудня 2012 року у Києві пройшла міжнародна конференція «Бачення Політики партнерства НАТО після Чиказького Саміту для України та євроатлантичної безпеки», яка була організована Центром європейських та трансатлантичних студій в рамках відповідного проекту за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.


 


Конференція зосередила свою діяльність на обговоренні та аналізі сучасного стану та перспектив розвитку Політики партнерства НАТО на тлі процесів стратегічного та безпекового характеру, що відбуваються в євроатлантичному середовищ, базуючись на рішеннях, ухвалених на Саміті Альянсу в Чикаго у травні 2012 року.


 


Особлива увага була приділена аналізу ключових політичних, безпекових та оборонних викликів для імплементації нової Політики партнерства, ухваленої у квітні 2011 року, як процесу втілення на практиці відповідних положень Стратегічної Концепції Альянсу. 


 


Було представлено бачення стратегічного розвитку Політики партнерства НАТО та її вплив на розвиток особливих відносин між Україною та НАТО, як запоруки стабільності в цілому трансатлантичному просторі.


 


Перша сесія конференції «Нова Політика партнерства Альянсу та ключові виклики для НАТО та України» відбулася під головуванням президента Центру європейських та трансатлантичних студій Олексія Коломійця.


 


З доповіддю на тему «Нові Стратегічна Концепція та Політика Партнерства Альянсуосновні положення та принципи» виступив заступник керівника Відділу з роботи з країнами-партнерами та країнами-членами НАТО Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО Петр Лунак.  За його переконанням на сучасному етапі  «проблема полягає не в тому, що повинно робити НАТО, а те, що НАТО робить забагато, коли існує сильна політична воля бути залученим для НАТО там, де це є найбільш необхідним».  Політика партнерства, як одна з трьох ключових політик Альянсу у відповідності з Стратегічною концепцією, надає відповідну можливість для вирішення  зазначеної проблеми. В таких координатах, як підкреслив пан Лунак, «НАТО завжди було гнучким по відношенню до України». В той самий час, «існує повне розуміння, що Україна надзвичайно важлива для Альянсу, але Альянс, в свою чергу, є відвертим з Україною».


 


 


Mарчін Кожіел, Директор  Офісу зв’язку НАТО в Україні виступив на конференції з доповіддю «Розумна оборона як ключова ініціатива у підготовці Альянсу до викликів 21 сторіччя», насамперед зазначивши, що під час Чиказького Саміту, НАТО на тлі нових викликів ухвалило дві важливі ініціативи – Ініціативу об'єднаних сил та Розумну оборону. Непередбачуваність сучасних та перспективних викликів та заходи жорсткої економії ведуть до необхідності відновлення балансу бюджетів поміж союзниками. В рамках Розумної оборони виникають стимули, що спонукають до «пошуку нових форм кооперації, як із членами Альянсу, так і з партнерами», - наголосив пан Кожіел. На даний час задекларована реалізація 20 проектів у рамках Smart Defense, при цьому, відповідальність за їх реалізацію лягає переважно на держави-члени Альянсу. Mарчін Кожіел заявив, що Україна стала першою серед країн-партнерів, з якою проводилися консультації в рамках Розумної оборони.


 


З доповіддю  «Партнерство України з НАТО в контексті операцій з подолання криз» виступив начальник Відділу співробітництва з країнами Західної Європи та Америки, заступник начальника Управління двостороннього військового співробітництва Головного управління міжнародного співробітництва Генерального Штабу Збройних Сил України полковник Геннадій Коваленко.  Серед головних напрямків співробітництва між    Збройними  Силами України  та НАТО на сучасному етапі в рамках відповідних механізмів та програм були визначені політико-військовий діалог та військове-технічне співробітництво. Були імплементовані механізми планування аналогічні тим, якими керується НАТО. Серед основних перспективних напрямків співробітництва України з Альянсом Геннадій Коваленко визначив: воєнну стандартизацію (спільне розуміння, доктрини та концепції, розвиток оборонного планування) та проекти з вивчення мов.


 


Друга сесія конференції «Ключові інструменти та механізми нової Політики Партнерства НАТО: можливості для України та партнерів», на якій головував головний редактор Міжнародної редакції інформаційного агенства «УКРІНФОРМ» Дмитро Шкурко.


 


Віце-президент Атлантичної Ради України Олег Кокошинський презентував на конференції доповідь «Механізми НАТО – Україна в дії та нова Політика Партнерства Альянсу», вказавши, що на даний час 83 держави світу є партнерами НАТО, а 50 є оперативними партнерами. Тому термін «building partnership – розбудовуючи партнерство» став одним із ключових в Альянсі. Олег Кокошинський підкреслив, що цілі та механізми політики партнерства НАТО мають шість головних напрямків, які природньо продовжують принципи, які були започатковані у 2000 році тодішнім Генеральним Секретарем НАТО лордом Робертсоном. Але Олег Кокошинський підняв, на його думку, вкрай важливе питання, «чи є нинішнє партнерство з Україною розвитком або навпаки, коли минулі програми були, без перебільшення, программами реформ?».


 


З доповіддю на тему «Партнерство НАТО – румунський погляд» виступила   Діана Санду-Ене, радник з політичних питань Посольства Румунії в Україні, яка надала інформацію щодо ключових напрямків політичної та безпекової стратегії Румунії, як члена НАТО, в тому числі по відношенню до розвитку та імплементації політики партнерства Альянсу. Пані  Санду-Ене висловила приватну точку зору, що після парламентських виборів у Румунії політика держави щодо розвитку системи ЄвроПРО, як проекту НАТО, не зміниться.


 


Третя сесія конференції «Політика Партнерства НАТО в дії. Перспективи після Чиказького Саміту» », на якій головував голова Координаційної ради Громажської Ліги «Україна - НАТО» Сергій Джердж.


 


Трейсі Руешхофф, керівник офісу оборонного співробітництва Посольство США в Україні виступила з доповіддю  «Україна та нові євроатлантичні партнери: місце та роль сучасного НАТО». Нові оборонні та безпекові стратегічні документи Сполучених Штатів Америки, які визначають нову роль для США у нових умовах, не передбачають зменшення союзницьких зобов'язань у рамках НАТО. Пані Руешхофф наголосила, що «Європа залишається для США партнером вибору, а головним у відносинах з Україною вважаються стратегічні пріоритети».


 


З доповіддю на тему «Ключові виклики для розвитку Політики Партнерства НАТО та України» виступив  директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної Академії України Григорій Перепелиця.  На його думку спостерігається «стратегічний тренд до маргіналізації України в контексті глобальної безпеки». Він вказав, що партнерство втратило свій первісний сенс у прив’язці до мети. Такою метою та ціллю може бути тільки інтеграція.  Григорій Перепелиця висловив думку, що «Україна з контриб’ютора безпеки перетворилася в проблему для Альянсу». Нинішні Річні національні програми повинні відійти від декларативності та стати більш деталізованими.  


 


З доповіддю на тему «Україна та НАТО: від Бухаресту до Чикаго та далі в напрямку до спільної узгодженості» виступив  президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. Були проаналізовані головні результати Чиказького Саміту НАТО та позиціювання України. Відсутність України в двох партнерських заходах в рамках програми Саміту були визначені, як дуже серйозна невдача Україна в міжнародній та безпековій політиці та відповідне оцінювання України з боку НАТО. З іншого боку, відповідний розділ Чиказької Декларації (параграф 35) заявив, що «Україна є ключем для євроатлантичної безпеки». На думку Олексія Коломійця, це формулювання є потужнішим від формулювання Бухарестського Саміту щодо України. З семи критеріїв пріоритетності для партнерів, визначених відповідними документами нової політики партнерства Україна відповідає п’яти. Олексій Коломієць сказав, що «відбувся крах курсу позаблоковості». Серед найбільш пріоритетних викликів, які постануть перед Україною та які можуть стати головними у співробітництві з НАТО були названі наступні: стратегічні безпекові та військові виклики в Східній Європі (Білорусь, Росія, Договір про звичайні збройні сили в Європі); розвиток ситуації в Чорноморському регіоні; Близький Схід (Сирія, Єгіпет, Ізраїль), Північна Африка; Афганістан (політика після 2014 року); ресурси Півночі, Арктики; оновлення стратегічного партнерства з США; протиракетна оборона; модифікація Річних Національних Програм.


 


В рамках реалізації проекту запланований випуск електронного видання книги, яка буде містити також виступи, тези виступів та презентації, зроблені на даній конференції.


 


 


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект