За словами пана Мар'ян Свєтлічич, Генерального директора Центру міжнародних відносин м. Любляна, Словенія, 4 із 5 бізнес лідерів світу уже заявили, що Європа виходить із кризи. Прогнози є оптимістичними, проте така річ як ненадійність майбутнього залишається проблемою для усього світу. Окрім того, Європа недооцінювала те, що відбувається навколо. Про це яскраво свідчать прогнози «Ґолдман Сакс» стосовно того, як світ буде виглядати у 2050 році.

Стає зрозуміло, що Китай буде у двічі більший ніж Європа щодо доходів на душу населення. До економічно зростаючих держав клубу BRIC (Бразилія, Росія, Індія та Китай) продовжують приєднуватися й інші держави.

Можливий сценарій показує, що дохід на душу населення Китаю у 2050 році є близьким до 50 % ВВП на душу населення США, і це свідчить про величезні тектонічні зміни у світі.

За словами експерта, такий розвиток не є чимось шокуючим – адже історично ми бачимо "червоний Китай", який домінує у світі від першого року до індустріальної революції разом із Індією.

«Тому, моя точку зору є такою, що Китай повертається, і ми маємо зрозуміти, що з історичної, культурної точки зору, Китай не є новачком…»; «також Китай звик применшувати свою роль, граючи як країна, що розвивається», - наголосив експерт.

Як показують дані, перша індустріальна революція забрала 200 років, щоб створити певні результати, Великобританія потребувала 150 років, щоб подвоїти виробництво на душу населення, США під час другої індустріальної революції потребували 50 років, щоб подвоїти ВВП на душу населення, а Китай потребував лише 12 років, Індія - 16 років. У порівнянні можна побачити, що швидкість цих держав є надзвичайно величезною.

Світ справді стрімко змінюється, стверджувати щось напевне складно, але треба бути готовими до можливих наступних сценаріїв:

Двополярний світ: США – Китай;
Однополярний: Китайський Пакс, чи ще якийсь інший;
Триполярний: США- ЄС- Китай.

Будь-який із цих можливих сценаріїв несе у собі "джунглі", тобто невизначеність та мінливість. Окрім того, в політичному світі уже спостерігається відсутність довіри. Потрібно вираховувати, який буде найгірший сценарій, щоб бути готовими до всього. Адже непідготовленість може призвести до того, що зараз відбувається в ЄС.

Окрім того, останні два роки китайська валюта, юань, стає базовою, затьмарюючи долар. Науковці навіть передбачають у майбутньому трикутник - долар-євро- юань, проте звісно не відкидають євро як глобальну валюту на наступні три роки.

За даними дослідження одного із Гарвардських проектів – The Atlas of economic complexity: mapping paths to prosperity - 6 держав-членів ЄС є попереду США у виробленні комплексних продуктів та послуг. Непоганими є можливості для росту і в України, вона на 42 місці. Детальніше про це тут.

Але наразі серед суттєвих причини кризи ЄС пан Мар'ян Свєтлічич вбачає у продуктивності, прогалинах на ринку зайнятості та у його інвестуванні, а також у інноваціях та ризикуванні. Окрім того ЄС відстає позаду через відсутність мотивації, через євроцентризм та погляди назад, а не вперед, відсутність довіри серед політиків.

Доповнила цей список пані Агнеш Орош, Інститут Світової Економіки, Угорщина, визначивши наступні підвалини кризи ЄС: крах стандартного валового доходу, нехтування вразливістю приватного сектору (кредити та житловий бум, за виключенням Німеччини), відсутність механізму з врегулювання кризи, втрата конкурентоспроможності (особливо Греція, Іспанія та Італія), взаємозалежність банків та суверенів, взаємозалежність держав, відсутність кредитора останньої інстанції для суверенів, відсутність податково-бюджетної політики Єврозони та дефіцит політичного союзу.

Експерти відзначили, що Європа виживе лише в курсі інновацій. За даними дослідження «Ернст енд Янг» 2012, бізнес лідери повинні покращити освіту на 47%, розвивати культуру інновації та креативності на 32%. І якщо Європа перестане адаптовуватись до світу, то вона розвалиться.

Ще одна важлива деталь, яка або покращить, втримає на плаву ЄС, або призведе до дезінтеграції ЄС – це політика щодо розширення, сусідства та партнерства.

Наразі через внутрішні проблеми у самому ЄС, потрібен «таймаут» у розширенні. Скільки ще чекати Україні – невідомо.

Як відзначив Дмитро Шульга, Директор Європейської програми Фонду "Відродження", фінансово-економічна ситуація в Україні є не дуже надійною. Проте, незважаючи на усю невизначеність у стосунках з ЄС, інтеграція повинна залишатись пріоритетом як для зовнішньої політики України, так і для внутрішньої. І якщо говорити про кризу в ЄС, то для України, це дуже хороший урок, але, на жаль, ніхто його не вивчає. Також важлива річ, яка зараз відбувається у Єврозоні - це хороший приклад того, як дуже жорсткі рішення можуть бути прийняті, дуже жорсткі обговорення та консенсуси можуть бути зроблені та впроваджені.

Соціальний тиск, етнічна напруга, корупція та звичайно економічна стагнація чи навіть регресія, боротьба нових членів (2004-2007 роки) із власними фінансовими проблемами та із ненадійністю щодо стосунків із ЄС – проблеми, вирішення яких на даний момент складно побачити.

Ще один аспект, який стосується в основному «невпливових» нових членів ЄС - політика периферійності. Деякі держави ЄС ризикують стати другим сортом. Це також стосується і України.

Але, за словами пана Богдан Недеа, Директора Центру із запобігання конфліктам (CPCEW), м. Бухарест, Румунія, для нашої держави вигоди є очевидними - Єврозона буде стабільною.

Проте, «влада країни має проблеми із комунікацією. Ви маєте Польщу як найкращого друга в ЄС, і вони захищають вас багато разів і продовжують це робити, але вони не будуть робити це вічно, і ви маєте робити щось у відповідь, ви маєте знайти засоби, щоб повернутись на арену ЄС», - порадив експерт.

Чомусь Україна не використовує досвід Польщі чи досвід Румунії. Це відбувається на багатьох рівнях. Часто навіть українські НУО, стикаючись із проблемою, кажуть, що не знають до кого звертатись, наприклад, у Польщі, де можливо уже пройшли через схожу проблему.

«Коли ви думаєте, що кожен хоче вас обманути, коли ви у Румунії думаєте, що вони хочуть вас на периферію відсунути, коли ви у Франції думаєте, що Німеччина хоче бути регіональним лідером, коли ви в Україні думаєте, що вони чекають нас, але є стільки багато вимог і можливо нам краще буде із Росією, коли Чеська республіка заявляє, що вони хочуть лише вкладань … ні, щось повинно базуватись на довірі чи хоча б потрібно припинити підозрювати кожного», - наголосив експерт. Потрібно інвестувати як із політичної, так і соціальної сторони. Має бути згуртованість та довіра.

Довідково:

Міжнародну конференцію "Європейський Союз, Центральна та Східна Європа та Україна: трансформація, прогнози та перспективи" провів Центр європейських та трансатлантичних студій, за підтримки Програми "Схід - Схід" Міжнародного Фонду "Відродження".

Джерело - http://eu.prostir.ua/news/255428.html