Голови держав та урядів Євросоюзу мають достатньо спірних тем для саміту 18-19 жовтня у Брюсселі. Сенсаційних новин, як-то виходу Греції з Єврозони, очікувати від цього саміту не варто. Натомість цілком ймовірна гостра дискусія щодо майбутнього нового формату євроспільноти. Зокрема, дедалі частіше від європейських політиків можна почути про "Європу двох швидкостей". Під цим розуміють, що частина європейських країн-партнерів прискорює інтеграцію, добровільно віддаючи частину свого суверенітету наднаціональним органам, тоді як решта членів ЄС залишається на старих засадах співпраці.
 
Більша інтеграція потрібна через виклики економічної кризи. Адже багаті й стабільні країни ЄС мусять спрямовувати багато мільярдів євро на гасіння "пожеж" у Греції, Іспанії та Португалії, паралельно з цим Європейський Центробанк на порятунок від банкрутства кризових держав єврозони кидає усі спільні грошові ресурси ЄС. Отже, країнам-донорам потрібні гарантії. Механізми, які б не дозволяли скопичуватися гігантським боргам в окремих країнах і спричиняти кризи в майбутньому. Дехто вважає, що Брюсселю слід надати право перевірки та ветування національних бюджетів. Але це ніщо інше як часткова втрата суверенітету на користь спільноти. І це на сьогодні є одним з яблук розбрату в елітарному клубі країн ЄС. Втім, не єдиним.
 
Північ проти Півдня

"У нас вже було розмежування на Схід та Захід. Сьогодні існує небезпека, що вкоріниться розмежування Півночі та Півдня",- каже Жозе Мануель Баррозу. Стабільні країни півночі, занепокоєний голова Єврокомісії,  дивляться згорда на начебто лінивих південників, які, у свою чергу, втомилися від надмірної опіки.
 
З огляду на подальші протести та високий рівень безробіття у Греції, Іспанії та інших країнах, голова італійського уряду Маріо Монті минулого тижня у Брюсселі нарікав, що люди повинні бачити «плоди тих самопожертв, яких від них вимагають». Інакше, побоюється прем'єр, колись вони відмовляться не лише від цих пожертв, а й від європейської ідеі, а можливо, й від демократії.
 
"Документ чотирьох"
 

Після років затяжної кризи у Євросоюзі відчувається певна виснаженість, кажуть спостерігачі. Однак група чільних функціонерів, виконуючи завдання попереднього саміту в червні, вже подумала над тим, куди рухатися далі. Чотири керівники – голова Ради ЄС ван Ромпей, голова Єврокомісії Баррозу, голова Європейського центробанку Драґі та голова Єврогрупи Юнкер – хочуть презентувати на саміті проміжний звіт. Голосування, однак, передбачається на грудневому саміті.
 
В цьому папері багато що є туманним. Зрозуміло лише, що ці уявлення – в напрямку подальшої інтеграції усередині Єврозони, насамперед у бюджетних та економічних питаннях. На розгляд виноситься також створення окремого бюджету для Єврозони.
 
Голова групи Християнських демократів у Європарламенті Герберт Ройль каже: "Я вважаю це розумною ідеєю, створити в зоні євро власний бюджет – інструмент допомоги державам у часи складностей." Але чи не для цього створили Європейський механізм стабільності (ESM), названий ван Ромпеєм "діамантом у короні"? На жаль, одного ESM не вистачає, песимістично зауважує Ройль.
 
Подальшого розколу не уникнути

Незадовго перед самітом міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле викликав цілу дискусію. Він запропонував посилити статус єврокомісара з валютних питань таким чином, щоб ця відповідальна особа могла – в екстрених випадках в обхід комісії – відхиляти недостатньо солідні бюджети окремих країн. Втім, чимало реформаторських пропозицій, як з Берліна, так і з Брюсселя, гальмуються тісними межами європейських угод. А змінити євроугоди на даний момент видається нереальним.
 
Британці – єдині, хто не бере участь у фіскальному союзі. Вони взяли курс загалом на вихід з європейського проекту. Якщо інтеграцію будуть просувати лише країни єврозони, це поглибить розкол в ЄС. Так чи інакше, але "хата горить", застерігає Герберт Ройль, тому не можна чекати, доки всі на все погодяться, потрібно швидко шукати нестандартних рішень.
 
Щонайменше в одному конкретному пункті учасники саміту просунулися – в питанні банківського союзу. В основі якого – єдиний європейський банківський нагляд. Лише коли це функціонуватиме, механізм ESM зможе напряму підтримувати також банки, на що дуже розраховує в першу чергу Іспанія. Серед жвавих дискусій бельгієць ван Ромпей філосовськи відзначив: "На наших очах Європа змінюється. Наш союз вже не такий, як три роки тому. Ці зміни лише триватимуть."