Ті, хто підтримує знищення дикунського режиму аль-Асада втратили та продовжують втрачати час на безглузді, майже з усіх точок зору, дискусії в Раді Безпеці ООН. Найвідданіші союзники Башара аль-Асада, а значно правильніше, союзники безумного у своїй люті, але холодно-раціонального режиму, вже не поступляться нічим. Урок Лівії вони засвоїли дуже добре. І в Кремлі тоді перебувала інша людина, аніж нинішня, в очах якої можна прочитати лише три букви «КГБ».
 
Відповідно до статті в «The Weekly Standard», Ассад, немовби, має спільний план з Москвою та Тегераном про розчленування Сирії із захопленням регіону із центром у місті Латтакія – великим морським портом на Середземному морі. Цей регіон, переважно, населений алавітами, коріння якого має й сам «дамаський м’ясник». Але для Росії, Китаю та Ірану не є принциповим етнічне походження Ассада та його кліки. Для них є принциповим утримання за режимом стратегічного виходу до моря, збереження російської військово-морської бази в Тартусі, неподалік від Латтакії, та безпосередня близькість до Лівану, де орудують загони Хезболли за прямою підтримкою Тегерана.
 
З українського Севастополя, одночасно, як і з російського Североморська, вийшли загони російських бойових кораблів у напрямку берегів Сирії. В декількох кілометрах від російської бази у Форосі, немовби у самовільному заточенні «а ля – Горбачов», перебуває Янукович, який згідно українського законодавства, повинен був надавати дозвіл на будь-яке переміщення окупаційних російських сил на території України, а тим більше, маючи на меті потенційну участь у сирійській, поки що, внутрішній війні. Але Янукович повністю розчавлений Путіним, принижений, безпорадний та ізольований. Лише констатує дикунські, маразматичні шабаші на українській землі біснуватих «хірургів» на відзначення пріснопам’ятних дат російської імператриці.   
 
Близький Схід вже полихає з язиками зловісних спалахів, що впритул підбираються до чорноморських берегів. Не потрібно бути мега-фахівцем, аби стверджувати, що глибино дестабілізуючі події – вибухи в аеропорту болгарського Бургаса та політичний заколот у Румунії – ланки одного зловісного плану. Путін вирішив діяти – швидко, не оглядаючись, безжалісно. Час йому не союзник і він це чудово розуміє. Він не зміг підкорити нинішній болгарський про-євроатлантичний уряд. Послідували атаки на ізраїльтян на болгарській землі під прикриттям Хезболли. Він не пробачив згоди румунського президента та колишнього румунського уряду на розміщення системи ПРО на румунській території й колишні залишки диктатора Чаушеску та його комсомольських підручних готують повалення абсолютно законного та легітимного президента. В разі, якщо цей план вдасться, над планами розвитку ПРО навісне дуже чорна хмара. І, напевно, дуже занервують нинішні молдовські лідери та й сама Молдова.
 
На середину вересня заплановані небачені за масштабами навчання російської армії біля кордонів з Грузією, саме в той час коли Грузія буде обирати новий склад парламенту. Що записано в таємних конвертах вищих російських армійських керівників: «Кінцевий пункт - Тбілісі»?
 
Жодних рухів з боку Януковича та когось іншого. Анемія, дезорієнтація, нездатність, невміння, і, в кінці кінців, страх. Фінанси на межі абсолютного розвалу, але можна з «радістю» дивитися на Іспанію, далі буде серія «Італія». Але такі «перегляди» межують із садомазохізмом. Економіка знищена, врожай на межі занепаду. Залишився китайський шанс. Це вони так вважають. І ерзац-міністр закордонних справ Грищенко «добиває» Україну навколішки випрошуючи у пекінських червоних грошей і проголошуючи, що «Україна ніколи не визнає незалежний Тібет». Не Грищенку це вирішувати. І перед порожнім витрачанням грандіозних сум на повністю неадекватні поїздки до диктаторів з Піднебесної, треба інколи дивитися економічні тренди – економіка того так званого «дива» зупиняється. Грошей не позичатиме. Навіщо було летіти, так як і до Латинської Америки, про що треба все ж таки прозвітувати перед народом.
 
Чотири роки тому кремлівський диктатор напав на Грузію в день відкриття пекінської Олімпіади. Він може піти на все й повторити щось подібне під час відкриття Олімпіади у Лондоні. Вони вже натиснули на кнопку. І ми знаємо, що Україна в тому списку на одній з перших позицій. І тотально ізольований Янукович…

Олексій Коломієць, Президент Центру європейських та трансатлантичних студій