Пане Генеральний Секретар, беручи до уваги рубіж у 15 років, що минув після запровадження особливого партнерства між Україною і НАТО, як Ви оцінюєте результати, стан та перспективи відносин між сторонами?
 
- Упродовж цього 15-річного періоду спостерігаємо послідовний прогрес у відносинах між Україною і НАТО. Ми підписали Хартію про особливе партнерство, адже вважаємо незалежну, суверенну та стабільну Україну одним із вагомих чинників у системі євроатлантичної безпеки. І на цих засадах ми досягли значного прогресу.
 
Більше того, ми удосконалили наш політичний діалог, утворивши Комісію Україна - НАТО. Це особливе рішення, адже нині Альянс має з партнерами лише дві таких комісії - з Україною та Грузією, і одну - Раду Росія-НАТО. Таким чином, лише три партнери мають такий спеціальний формат відносин з НАТО.
 
Україна бере участь у більшості операцій, що проводяться під проводом НАТО. Держава також долучилася до Сил реагування НАТО. Ми маємо багато програм співпраці у багатьох інших сферах. Наприклад, нині актуальними і важливими є допомога НАТО у ліквідації застарілої зброї на території України. Ми також беремо участь у перепідготовці колишніх українських військовослужбовців.
 
А щодо майбутнього, то маємо значний потенціал для розширення й розвитку співпраці. Наприклад, тут можна зазначити сферу енергетичної безпеки, попередження розповсюдження зброї масового ураження.
 
Ми обговорювали з Президентом України Віктором Януковичем також потенціал і можливості співпраці у промисловій сфері. Тобто, хочу наголосити: потенціал для розвитку подальшої співпраці існує.
 
Але, сказавши це, хочу чітко зазначити: нині існує один камінь спотикання у наших відносинах. Як ми вважаємо, це є політично умотивоване кримінальне переслідування лідерів опозиції в Україні. І цей камінь спотикання повинен бути подоланий, якщо ми хочемо якнайповніше реалізувати потенціал нашого партнерства.
 
Ми повністю поважаємо політичне рішення України щодо набуття позаблокового статусу. Ми дотримуємося фундаментального принципу непорушності національного суверенітету в ухваленні рішень щодо приєднання до Альянсу. І кожна суверенна нація повинна сама вирішувати, чи вступати до Альянсу, чи ні. Але, водночас, чинне політичне керівництво України заявило, що держава дотримуватиметься своїх зобов'язань у межах нашого особливого партнерства. І подальший розвиток нашого партнерства необхідно спрямувати на досягнення найбільшого результату, але подолавши наявні камені спотикання.
 
- Що Ви маєте на увазі, говорячи про "політично умотивоване переслідування"?
 
- Конкретизуючи свої слова, хочу зазначити, що йдеться про справу Тимошенко і про справу Луценка як яскраві приклади того, що ми вважаємо політично умотивованим кримінальним переслідуванням лідерів опозиції. Ми вважаємо ці справи такими, що не відповідають основним принципам, за якими ми будуємо наше особливе партнерство. Адже, відповідно до Хартії про особливе партнерство, Україна взяла на себе зобов'язання у повній мірі дотримуватися принципів верховенства права і прав людини. І ми вважаємо, що це повинно відображатися у функціонуванні правової системи України.
 
 
 
Запрошуємо Україну до "Інтелектуальної оборони"
 
 
 
- З огляду на рішення Чиказького саміту, чи зацікавлений Альянс в участі України у програмах за новою концепцією "Інтелектуальна оборона"?
 
- "Інтелектуальна оборона" полягає у розвитку воєнних спроможностей спільними зусиллями. І ми усвідомлюємо зростаючу тенденцію до того, що націям у майбутньому поодинці буде дуже складно здійснювати фінансово обтяжливі закупівлі військового призначення. Але, якщо ми допоможемо один одному, якщо сконцентруємо і розподілимо ресурси, якщо дійдемо до рішень на багатонаціональному рівні, тоді ми впораємося разом. Адже чому ми називаємо це "інтелектуальною обороною"? Тому що це більш розумний шлях до витрат коштів на оборону, завдяки чому можна отримати кращі результати та більш ефективно витрачати гроші на безпеку.
 
Ми ухвалили концепцію "Інтелектуальна оборона" на Чиказькому саміті. І, водночас, ми запросили партнерів взяти в ній участь. Якщо Україна або інші партнери можуть і прагнуть брати участь у заходах задля розвитку спільних спроможностей на багатонаціональному рівні та відповідають певним критеріям - ласкаво просимо до цих міжнародних проектів.
 
Ми також ухвалили нову концепцію під назвою "Ініціатива поєднаних сил", яка покликана забезпечити ефективне спільне застосування наших військових сил, озброєнь та обладнання. І ми також запросили партнерів до участі в цьому проекті. Адже досвід проведення спільних операцій показав, наскільки вагомою є здатність наших військових сил спільно взаємодіяти. Якщо Україна чи інші партнери бажають долучитися до операцій під егідою НАТО, то дуже важливо, щоб українські військові були спроможні діяти разом із силами НАТО. Але це вимагає підготовки, тренувань, проведення навчань за спільними стандартами. Тому ми й запрошуємо партнерів долучитися до цих проектів.
 
 
 
НАТО - за політичне урегулювання ситуації навколо Сирії
 
 
 
- Які шляхи вбачає Альянс задля вирішення кризової ситуації навколо Сирії?
 
- Ми виступаємо за політичне рішення. І тому підтримуємо міжнародні зусилля під егідою ООН з метою пошуку політичного рішення. НАТО також вітає рішення, ухвалені контактною групою під час засідання у Женеві два тижні тому, що спрямовані на просування країни до демократичного розвитку. І ми закликаємо всіх гравців на міжнародній арені використати свій вплив на Дамаск, щоб спонукати Сирію до демократичних перетворень та задоволення прагнень сирійського народу. Отже, ми хочемо бачити політичне вирішення.
 
Але один із наших союзників - Туреччина - межує із Сирією і може зазнати негативного впливу через події у цій країні. На жаль, стався прикрий інцидент, коли сирійська сторона збила турецький літак. Цей акт є повністю неприйнятним та не відповідає усім міжнародним нормам. Це стало причиною скликання Північноатлантичної ради НАТО на вимогу Туреччини. Союзники суворо засудили дії Сирії та висловили неухильну солідарність з Туреччиною. Очевидно - НАТО готовий захищати Туреччину від будь-яких атак, якщо виникне така потреба. Але щиро сподіваюся, що Сирія здійснить усі необхідні кроки з метою уникнення такого роду інцидентів у майбутньому та запобігання будь-якої ескалації ситуації в регіоні.
 
Отже, підсумовуючи, хочу наголосити: НАТО не має намірів здійснювати військове втручання до Сирії, але, очевидно, якщо виникне така необхідність, ми готові захищати Туреччину.

Джерело -http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gensek_nato_anders_fog_rasmussen_mae_mo_znachniy_potentsial_dlya_rozvitku_spivpratsi_z_ukraiinoyu_1741194