Європа та її спільна валюта – у біді. Голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу в середу у виступі перед євродепутатами окреслив своє бачення виходу із кризи, захисту євро і – головне – подолання політичної недовіри, що панує у співдружності. Але далеко не всі запропоновані ним шляхи прийшлися до смаку членам Європарламенту.

Голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу свій цьогорічний підсумок стану об’єднаної Європи виголосив на тлі намагань Німеччини та Франції взяти під контроль європейські справи. Виступаючи у Страсбурзі, він заявив, що саме Єврокомісія захищає європейські інтереси і є урядом Євросоюзу.
 
«Інших установ нам не потрібно», – каже він, намагаючись перекреслити плани Берліна та Парижа створити у зоні євро нову владну установу, щоб звести нанівець повноваження Європейської комісії.
 
При цьому Баррозу заявив, що боргова криза – це найбільший виклик за всю історію європейської співдружності, і це ще й криза політичної довіри. Тому, за його словами, «досить Європі займатися самобичуванням перед обличчям усього світу, який її до того ж висміює за інертність».
 
Потрібно гордитися, що ми європейці – Баррозу
 
«Ми маємо проблеми і проблеми дуже серйозні, – зазначив Жозе Мануель Баррозу. – Але нам не треба вибачатися за нашу демократію. Гадаю, слід вимагати від наших установ, а також від країн-членів – у Парижі, Берліні, Афінах, Лісабоні та Дубліні – стрибати від гордості за те, що ми європейці та мати відвагу відповісти нашим партнерам: дякуємо за ваші поради, але ми самі разом владнаємо з цією кризою. Я вимагаю гордості називатися європейцями!»
 
Тим часом, саме його деякі депутати Європарламенту донедавна звинувачували у тому, що він буцімто «продався великим державам». Але окрім патріотичних декларацій Жозе Мануель Баррозу пропонує й шляхи виходу із кризи. Наприклад, консолідувати фінанси суттєво допомогло б оподаткування банківських операцій, бо, каже він, фінансовий сектор також повинен взяти на себе частину кризового тягаря.
 
Єврокомісія вкотре повторила: Греція була і буде частиною зони євро.
 
Тим часом євродепутат від Бельгії, голова Альянсу лібералів та демократів Гі Ферховштадт не погоджується із деякими антикризовими пропозиціями Баррозу. За його словами, щоб говорити в один голос, країни-члени повинні переступити через власні амбіції та передати частину своїх суверенних прав Брюсселю.
 
Від Баррозу вимагали дій, а не яскравих промов
 
Інший євродепутат-ліберал Сільві Гуляр дипломатичних фраз не шукала, а відкрито вимагала від голови Єврокомісії дій, а не яскравих промов.
 
«Ви сказали багато правильних речей, але чому ми повинні у це повірити тільки сьогодні. Адже Ви головуєте у Єврокомісії вже сім років, тож чому чекали аж до сьогодні», – зауважила європарламентар від Франції.
 
Подібних виступів, що свідчать про брак довіри як у Європарламенті, так і у всій співдружності було чимало.
 
Жозе Мануель Баррозу, намагаючись повернути свою установу до центру всієї європейської політики, закликав держави співдружності до єдності, дисципліни та солідарності. «Будьмо чесними, – зауважив він, – проблеми, які ми сьогодні маємо у Європі, виникли не у європейських установах. Ці проблеми виникли через вузькі національні інтереси».
 
«Було ілюзією вважати, що ми могли мати єдину валюту і ринок та різні національні підходи до економіки та бюджетної політики. Давайте уникнемо ще однієї ілюзії, що ми можемо мати єдину валюту та єдиний ринок, використовуючи для цього міжурядовий підхід», – знову натякнув Баррозу на німецько-французькі кулуарні ініціативи.
 
Говорячи про зовнішню політику, голова Єврокомісії головним чином зосередився на трансформаціях в арабському світі. Східноєвропейські сусіди також були згадані у його промові, але доволі коротко та у контексті зближення з ними у політичній та економічній площинах.