Інтерв’ю з Олексієм Коломійцем, президентом Центру європейських та трансатлантичних студій щодо ситуації у газових відносинах України та Росії.
Пане Олексію, як на Вашу думку, будуть розвиватися відносини України з Росією в газовому питанні?
Український уряд і Президент обрали хибну стратегію поведінки. Урядові міністри позиціонують себе не як українські політики, а як звичайні, не кваліфіковані бізнесмени. Віктор Янукович опинився під величезним тиском тих олігархів, котрі допомогли йому зайняти пост на Банковій. Цей тиск збоку його «соратників» змушує Януковича робити незграбні політичні кроки. Саме активна позиція українських олігархів в газовому питанні і обумовлює зовнішньою політику України. Такі дії знищують в політичному плані керівництво України.
Пане Олексію, як Ви вважаєте, чи відбудеться злиття НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром»?
Об’єднання НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» може бути тільки в одному випадку. Заяви Януковича, Азарова, Бойко є звичайним блефом або елементом своєрідної мерзотної гри, яка була написана Януковичем та Медведєвим. За правилами гри, вони поливають один одного брудом, хоча питання щодо остаточного злиття НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» вже вирішено. Це абсолютно критичний варіант розвитку подій.
Певно, що стратегія Януковича базувалася на тому, аби залякати росіян. Інструментом цієї стратегії було ув’язнення Ю. Тимошенко. Однак ця стратегія зазнала поразки, адже В. Путін та Д. Медведєв мислять не категоріями бізнесу, а – як політики. Помилка В. Януковича може коштувати йому президентства та втрати остаточної підтримки виборчого електорату.
Запуск Росією трубопроводу "Північний потік" викликав стратегічний шок в української влади. Всі можливі варіанти, які прораховувалися Януковичем та Азаровим після запуску «Північного потоку» були зруйновані. Ця подія завдасть потужного удару по економіці України. І нині вже варто говорити про небезпеку існування нашої країни як суверенної та незалежної держави.
Пане Олексію, на Вашу думку, чи реально Україні зменшити використання російського газу і перейти на вітчизняні енергоносії?
Безперечно, український Уряд працює в цьому напрямі. Це видобуток сланцевого газу, використання вугілля для потреб економіки та населення. Але, щоб повністю зістрибнути з газової голки Росії, Україні потрібен не один рік і не один мільярд доларів. Протягом 20 років українські уряди займалися популізмом, замість того аби диверсифікувати енергозалежність української економіки.
Як діяти українському керівництву в такому випадку? Що, на Вашу думку, є нагальним та невідкладним?
По-перше, потрібно негайно денонсувати «Харківські угоди».
По-друге, необхідно розпочати переговори з усіма країнами-членами НАТО щодо отримання запрошення на вступ до Організації Північноатлантичного Договору на самміті в травні 2012 року.
По-третє, потрібно відправити у відставку діючий Уряд.
По-четверте, слід припинити політичні репресії та звільнити із в’язниці Ю. Тимошенко.
А поки цього не зроблено, можна констатувати дуже тяжку ситуацію, що очікує на Україну.
|