15 лютого минає 20 років від створення Вишеградської групи, куди нині входять Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина. У Братиславі з цієї нагоди збирається саміт регіональної організації, на який також запросили голів урядів України, Німеччини та Австрії. У ювілейний для Вишеградської групи рік там також звертають увагу на те, що завдяки четвірці дедалі більше українців отримують шанс пізнавати Європу.

Назва Вишеградської групи походить від імені північно-угорського міста, а якому ще в 14 столітті збиралися чеські, угорські та польські королі, щоб обговорити регіональну співпрацю. Їхню естафету 20 років тому продовжили лідери Чехословаччини Вацлав Гавел, Польщі Лех Валенса та Угорщини – Йожеф Анталл.

Амбітні плани засновників Вишеградської групи здійснилися і нині вже всі чотири, після розколу Чехословаччини, країни входять до Європейського Союзу і НАТО. Але відтоді регіональну групу не розпустили, бо вважають, що треба плекати й захищати центральноєвропейські цінності і в рамках об’єднаної Європи.

Завдання ювілейного саміту Вишеградської групи для Радіо Свобода окреслив словацький політолог Олександр Дулеба: «Є три основні теми цього саміту – це Східне партнерство, що можемо робити в рамах такого формату, який зараз буде в Братиславі – Вишеградська четвірка, Австрія, Німеччина. Україна. По-друге, це співпраця в галузі енергетики, енергетичної безпеки. І співпраця при вирішені локальних криз в Європі».

Не тільки географія, але також спільний менталітет об’єднують вишеградську четвірку. Але, як нерідко буває з сусідами, не обходиться й без тертя. Так, зокрема, Будапешт і Братислава не можуть дійти згоди через питання національних меншин. Втім, як вважає Олександр Дулеба, участь у Вишеградській групі, зрештою, допомагає згладжувати гострі кути.

«Я думаю, якби не було регіональної співпраці, а були тільки двосторонні наболілі питання, то було би набагато гірше. Якщо Угорщина і Словаччина ведуть розмову про фінансову перспективу Європейського Союзу, то тут конфлікту немає»­, – каже політолог.

Про Вишеград більше знатимуть у Донецьку

Всі учасники Вишеградської групи традиційно підтримують євроінтеграційні прагнення України. Щоправда, нагадують, що головна відповідальність – на її власних плечах. І якщо в декого з європейських політиків зростає розчарування українською владою і є побоювання щодо згортання демократичних реформ, то в царині гуманітарної співпраці панує консенсус – підтримувати Україну треба.

Завдяки Вишеградському фонду, який фінансують країни четвірки, у Чехії, Польщі, Словаччині та Угорщині змогли навчатися вже понад півтисячі українських студентів та аспірантів.

«Україна – держава номер один з-поза меж Вишеградської групи, яку ми підтримуємо з 2005 року, коли почали орієнтуватися на сусідні країни. Дотепер ми надали понад півтора мільйона євро на проекти в Україні і стипендії», – розповів Радіо Свобода координатор Міжнародного Вишеградського фонду Їржі Сікора.

Крім навчання українських студентів у Європі, Вишеградський фонд віднедавна також підтримує українські університети, які поширюють знання про процеси в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Перший  такий грант на соціологічний курс виграв Донецький державний університет управління.