Перепоною стало створення зони вільної торгівлі, яка має стати складовою частиною загальної угоди про асоціацію.

Сьогоднішній візит прем’єр-міністра Миколи Азарова до Брюсселя поставив останню крапку на сподіваннях, які вже неодноразово висловлювали представники української влади, щодо підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом ще до кінця цього року.

Ще під час свого першого візиту до умовної столиці Євросоюзу президент України Віктор Янукович заявляв про наміри якомога швидше домовитися з європейською стороною про цей документ. Однак вже у травні переговори почали "пробуксовувати".

Каменем спотикання стало створення зони вільної торгівлі, яка має стати складовою частиною загальної угоди про асоціацію. Незважаючи на те, що деталі переговорів тримають у таємниці, певні витоки інформації свідчать про те, що українська сторона, передусім, була незадоволена численними вимогами щодо захисту товарів за географічним походженням.

Так, європейці запропонували Києву перелік з трьох тисяч захищених назв, який, серед іншого, включає і такі відомі в Україні, як "шампанське" чи "коньяк", виробництво яких, відповідно до законодавства ЄС, можна здійснювати лише у відповідних провінціях Франції. При цьому, вимоги європейської сторони стосувалися не лише перейменування всіх продуктів, що виробляються в Україні і мають назви, захищені законами ЄС, але й заборони появи на українському ринку товарів з третіх країн, що мають такі назви. (Наприклад, заборона на імпорт російського "шампанського").

Іншим складним моментом було питання перехідних періодів для окремих груп товарів.

У підсумку переговори загальмувалися настільки, що 13 вересня для "підштовхування процесу" до Брюсселя приїхав президент. Вже тоді під час зустрічі пана Януковича з Президентом Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу було домовлено про те, що угоду про асоціацію буде підписано не раніше 2011 року. Тим не менше, офіційні особи в Україні до останнього продовжували висловлювати сподівання на те, що документ буде готовий вже до саміту Україна-ЄС, який має відбутися 22 листопада в Брюсселі.

Певні підстави для оптимізму додав українській стороні 13-й раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі, який відбувся 8 жовтня. Під час цього раунду вдалося добитися, як кажуть не лише в Києві, але й в Брюсселі, "значного прогресу" в узгодженні восьми розділів угоди. Однак, цей прогрес ще не означає, що сам документ вдасться підготувати за трохи більше, ніж місяць, що залишився до саміту.

Про це абсолютно відверто заявив у Брюсселі комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє.

"Деталі дуже технічно складні і амбітні. Неможливо, навіть у дусі позитивних переговорів, а ми до цього прагнемо, неможливо прискорити настільки, щоб укласти її 22 листопада під час саміту ЄС-Україна", - заявив європейський чиновник у своєму виступі на конференції "Україна: від кризи до зростання", з якої 13 жовтня розпочався візит українського прем’єра. Єврокомісар також додав, що не погоджується з оцінкою української сторони, яка вважає, що від запровадження зони вільної торгівлі доходи державного бюджету зменшаться на 20%. Посилаючись на досвід інших країн, що вже мають відповідні зони з ЄС, комісар наголосив, що навпаки, розширення торгівлі сприятиме зростанню виробництва, зайнятості, а відтак – і покращенню стану державних фінансів.

Український прем’єр не одразу відреагував на заяву пана Фюлє.

Під час конференції, відповідаючи на запитання, пан Азаров лише зазначив, що процес переговорів – складний.

"Я згоден з паном Фюлє, що процес технічно непростий, але у мене немає жодного сумніву, що, зрештою, ми цей документ підпишемо, і зробимо ще один крок на шляху до євроінтеграції”, - сказав Микола Азаров. Втім, вже після обіду з комісаром віч-на-віч прем’єр-таки визнав нереальність сподівань: "Терміни не є тут головними, хоч і затягувати не слід. Але разом з тим ставити якісь реальні терміни, аби, припустимо, 22 листопада підписати, – це через цілу низку складнощів переговорних не є можливим".

Отже, відтепер, від саміту Україна-ЄС можна очікувати хіба що на схвалення Плану дій з лібералізації візового режиму. Цей документ, очевидно, стане єдиним суттєвим, схваленим у Брюсселі 22 листопада.