ТОП НОВИНИ ТА КОМЕНТАРІ

13.07.2010 | 20 років тому: Лондонська декларація сповіщає про народження нового НАТО
За матеріалами - Офіційного сайту НАТО

«Сьогодні наш Альянс починає велику трансформацію. Працюючи з усіма країнами Європи, ми рішуче прагнемо забезпечити міцний мир на цьому континенті». Декларація НАТО щодо трансформованого Північноатлантичного Альянсу, прийнята на Лондонському саміті 5 – 6 липня 1990 р., стала переломним моментом в історії Альянсу.


Відкриваючи історичне засідання, тодішній Генеральний Секретар Манфред Вернер описав значення події: «Холодна війна пішла у минуле. Наш Альянс переходить від конфронтації до співпраці. […] Ніколи раніше Європа не мала такої реальної можливості розірвати цикл війни і миру, який так затьмарював її минуле».


Лондонська декларація стала реакцією лідерів Альянсу на драматичні зміни в середовищі безпеки, які відбулися негайно після падіння Берлінського муру в листопаді 1989 р. Вона уможливила трансформацію НАТО часів холодної війни і заклала основу нинішньої НАТО.






«Європа увійшла до нової доби. […] Європейці самі вирішують власну долю. Вони обирають свободу. Вони обирають економічну свободу. Вони обирають мир. Вони обирають Європу цілу і вільну. Внаслідок цього Альянс повинен і буде адаптуватися».

 «Наш Альянс повинен бути скоріше агентом змін. Він може допомогти розбудовувати структури більш об’єднаного континенту, підтримуючи безпеку і стабільність силою нашої спільної віри в демократію, права особистості і мирне розв'язання суперечок».

(Лондонська декларація, липень 1990 р.)




Новий, більш широкий підхід до безпеки був закріплений у новій Стратегічній концепції Альянсу, прийнятій у листопаді 1991 р. Союзники знову переглянули Стратегічну концепцію в 1999 р., відреагувавши на необхідність пристосовувати Альянс до подальших змін в середовищі безпеки.


Європа увійшла до нової доби. […] Європейці самі вирішують власну долю. Вони обирають свободу. Вони обирають економічну свободу. Вони обирають мир. Вони обирають Європу цілу і вільну. Внаслідок цього Альянс повинен і буде адаптуватися».

 «Наш Альянс повинен бути скоріше агентом змін. Він може допомогти розбудовувати структури більш об’єднаного континенту, підтримуючи безпеку і стабільність силою нашої спільної віри в демократію, права особистості і мирне розв'язання суперечок».

(Лондонська декларація, липень 1990 р.)


Сьогодні, напередодні Лісабонського саміту НАТО в листопаді 2010 р., союзники активно обговорюють нову Стратегічну концепцію Альянсу. Це гарна можливість озирнутися на процес трансформації, що був розпочатий на Лондонському саміті, і нагадати собі про фундаментальні принципи , які лежать в основі Альянсу, і його здатності як до послідовного розвитку, так і до змін.


Партнерство


На Лондонській конференції 1990 р. лідери країн Альянсу визнали, що «у новій Європі безпека кожної держави невіддільна від безпеки її сусідів». Вони простягли «руку дружби» через стару межу між Сходом і Заходом і запропонували нові відносини співпраці усім країнам Центральної та Східної Європи.


У Лондонській декларації робляться пропозиції з розвитку співпраці з колишніми супротивниками НАТО часів холодної війни з широкого спектра політичної і військової діяльності. Вона наголошує на важливості сприяння контролю над озброєннями і розбудові довіри і пропонує розвивати регулярні дипломатичні і військові контакти.


Це поклало шлях до створення в 1991 р. Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) як форуму, на якому НАТО і країни-партнери можуть обговорювати спільні питання. Це був перший офіційний інструмент НАТО для розвитку співпраці з країнами – нечленами. (У 1997 р. на зміну РПАС прийшла Рада євроатлантичного партнерства).


Шлях до змін у Європі був тоді такий, що сама РПАС стала свідком історичного моменту: коли узгоджувалося заключне комюніке, радянський посол оголосив про те, що під час засідання Радянський Союз розпався і що він тепер представляє лише Російську Федерацію.


Нові виклики безпеці


На Лондонському саміті Генеральний секретар НАТО Манфред Вернер застеріг, що «Європа поки що не має імунітету від майбутніх ризиків чи небезпек. Цей Альянс, який так багато зробив для долання болісного розділу Європи, повинен повністю зіграти свою роль поряд з іншими західними інституціями у поширенні стабільності і безпеки, які ми маємо, на усі європейські країни».


«Як всередині Європи, так і поза її межами, існує багато потенційних проблем, пов'язаних з нестабільністю, до яких ми повинні ретельно готуватися сьогодні, щоб не стати їх жертвами завтра», – застеріг він.


Він пояснив, що вплив НАТО матиме критичну вагу у чотирьох сферах: ліквідація наслідків холодної війни; допомога у розбудові європейської архітектури безпеки; забезпечення членства возз’єднаної Німеччини в Альянсі; і подальше запобігання війні.


Трансформація


У Лондонській декларації є посилання на поточну роботу з адаптації Альянсу до нових умов, яку вже розпочали міністри закордонних справ країн-членів на засіданні в Тернберрі місяцем раніше, в червні 1990 р.


Трансформація НАТО передбачала перегляд планування оборони і формування збройних сил, перехід до скороченого передового базування і зменшення залежності від ядерної зброї. Вона також закликала до реструктуризації збройних сил країн – членів НАТО з метою зробити їх меншими, мобільнішими і більш універсальними, що забезпечило б лідерам Альянсу максимальну гнучкість при реагуванні на кризу.


Лідери Альянсу також підтвердили, що «безпека і стабільність не залежать виключно від військової сфери» і оголосили про свої наміри посилити політичний компонент Альянсу, як пропонує стаття 2 Основоположного договору НАТО.


Перегляд Стратегічної концепції НАТО


Ґрунтуючись  на рішеннях Лондонської конференції, в Стратегічній концепції 1991 р. було визнано, що хоча оборонний вимір залишається невіддільним, більше уваги має бути надано економічним, соціальним і екологічним питанням, як засобам сприяння стабільності і безпеці в євроатлантичному регіоні загалом. Діалог і співпраця будуть необхідні для розв'язання  різноманітних завдань, що постають перед Альянсом.


Головними цілями стали зменшення ризику виникнення конфлікту внаслідок непорозуміння або злої волі і краще врегулювання кризових ситуацій, що впливають на безпеку союзників по Альянсу; посилення взаємного розуміння і довіри між європейськими державами; і розширення можливостей справжнього партнерства у справі розв'язання спільних проблем безпеки.


Наступними роками оперативна цінність партнерства, яке допомогло збройним силам країн НАТО розвивати здатність взаємодіяти з силами країн – нечленів, була доведена внесками країн – нечленів в операції на чолі з НАТО на Балканах.


Стратегічна концепція НАТО була знову переглянута в 1999 р. Це віддзеркалило необхідність подальшої трансформації Альянсу з метою адаптації до змін в середовищі безпеки і зростання ролі НАТО у врегулюванні кризових ситуацій і підтриманні миру. В ній наголошувалося також на важливості зміцнення партнерств з країнами – нечленами та співробітництва з іншими міжнародними організаціями.


Зараз ведуться консультації щодо нової Стратегічної концепції НАТО, яка має бути оприлюднена на Лісабонському саміті в листопаді 2010 р. Альянс продовжує процес трансформації задля ефективнішого розв’язання нових завдань у сфері безпеки в ХХІ сторіччі. Але основоположні принципи, які були викладені у Лондонській декларації двадцять років тому, і сьогодні залишаються в силі.



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект