Зазвичай президентом ФРН обирають саме того кандидата, якого запропонувала коаліція, але цього разу інтрига зберігалася до останнього.  Ще одразу після того, як лідери коаліції узгодили кандидатуру прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Крістіана Вульфа, з вуст деяких політиків з урядового табору почала лунати критика на його адресу.

Водночас на користь висунутого опозиційними соціал-демократами і «зеленими» колишнього правозахисника зі Східної Німеччини Йоахіма Гаука свідчила і симпатія простого народу. Згідно з даними останніх соціологічних опитувань, німці обрали б саме його, якби президентські вибори були прямими.

Випробування для Меркель

Перед голосуванням представники  партій, що перебувають при владі, хоч і демонстрували впевненість у перемозі свого кандидата, але додавали, що результат виборів жодним чином не вплине на подальшу долю уряду.

Коаліція має більшість у Федеральних зборах, які обирають главу держави, але голосів на підтримку кандидатури прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Крістіана Вульфа у двох турах забракло. 

Для обрання у першому чи другому турах потрібно було 623 голоси. Крістіан Вульф не зміг їх набрати, хоча за результатами обох голосувань і був фаворитом. Перемога прийшла до нього лише у третьому турі.

Вирішальний третій тур

Делегати федеральних зборів цього разу обирали тільки між двома кандидатами – Вульфом і Ґауком. Шанси коаліційного кандидата зросли після того, як кандидат від "лівих" зійшла з дистанції, а ця партія відмовилася від підтримки Йоахіма Ґаука. Люк Йохімзен отримала в перших двох турах лише 126 і 123 голоси. Кандидат від Націонал-демократичної партії Франк Реннікке здобув двічі поспіль лише 3 голоси.

Федерального президента Німеччини обирають делегати Федеральних зборів, яких скликають лише з цією метою. Половина складу зборів (622 особи) – депутати бундестагу, друга половина – делегати від 16 земельних парламентів.