Темою неформальної зустрічі глав держав та урядів ЄС, який відбудеться сьогодні у Брюсселі стануть економічні та інституційні проблеми, з якими стикається Європейське Співтовариство. Президент Ради ЄС Херман Ван Ромпай (Herman Van Rompuy), за ініціативою якого й відбудеться неформальний саміт, головною метою спілкування визначив зусилля із подолання наслідків економічної кризи та зміцнення системи нагляду за фінансовою системою. Але, схоже, за час, що минув з 1 грудня минулого року, коли набула чинності нова базова Лісабонська Угода ЄС, економічна криза нікуди не поділася, в той час як і сам Євросоюз зіткнувся із дещо несподіваними інституційними проблемами. Ці нові виклики, враховуючи неформальний характер саміту, обов'язково стануть предметом для обговорення між вищими посадовцями країн Євросоюзу.

Серед них - відомий факт скасування вже запланованого саміту ЄС-США, який мав відбутися у квітні поточного року у Мадриді. Американська дипломатія причиною такого скасування назвала "щільний робочий графік президента США", що навряд чи можна вважати головною причиною демаршу. Дивно, але спричинили його навіть не ті суперечності, які реально існують між стратегічними партнерами, зокрема, в питаннях економічної політики, стосовно передання банківської та особистої інформації європейців правоохоронцям США під гаслом боротьби з тероризмом, а також певна стриманість ЄС у підтримці деяких зовнішньополітичних ініціатив Америки. У кулуарах європейських інституцій із сумом говорять про те, що останньою краплею стала суперечка між "ротаційним" іспанським головуванням та новопризначеним постійним президентом Ради ЄС щодо місця проведення двостороннього саміту. Якщо іспанці пропонували Мадрид, то Ван Ромпай наполягав на Брюсселі. Це дало підстави для американців, безумовно, поза межами дипломатичного протоколу, дати зрозуміти - хай спочатку європейці визначаться, хто у них є головним, а потім не буде проблемою по дипломатичних каналах з'ясувати нові терміни проведення саміту.

Іншим негативним фактором європейські оглядачі називають не завжди ефективну політику нового Високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кетрін Аштон, яка повільніше, ніж очікувалося, входить у коло своїх обов'язків. Дехто з європейських політиків закидає, що вона не змогла належним чином продемонструвати присутність в контексті міжнародних зусиль із допомоги Гаїті після нищівного землетрусу, інші, особливо з числа євродепутатів, кепкують з приводу нестачі досвіду баронеси Аштон, яка за фахом не є професійним дипломатом.

Ще однією невдачею європейської дипломатії "після Лісабону" у Брюсселі та у європейських столицях називають непевні рішення нещодавнього саміту в Копенгагені щодо кліматичних змін, де Євросоюз не зміг відстояти задекларовані позиції стосовно міжнародних зобов'язань зі зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

Всі ці фактори дозволяють сподіватися на те, що завтрашній "неминуче успішний" саміт ЄС, принаймні, не буде нудним. Хоча зараз важко сказати, яку "верхівку айсбергу" європейські лідери вирішать продемонструвати широкому загалу.