Вашингтон пропонує запровадити систему перевірок, які включатимуть візити експертів Сполучених Штатів та Росії на ядерні об"єкти обох країн.

Про це сказала американський Держсекретар Хіларі Клінтон в ефірі радіо-станції "Ехо Москви".

Вона наголосила, що американська сторона закликає до встановлення контролю за виконанням нового договору щодо сртатегічних ядерних озброєнь.

Триває візит пані Клінтон до Росії, де вона у вівторок провела пеереговори з президентом Медвєдєвим та міністром закордонних справ Сергеєм Лавров. У середу вона відвідує Казань.

Представники Москви та Вашингтона неодноразово дали зрозуміти, що попри розбіжності у багатьох питаннях дві країни активно просуваються до угоди про подальше скорочення наступальних ядерних арсеналів.

Поширеним переконанням у світі є те, що США та Росія мають стільки ядерних боєзарядів, що ними життя на Землі можна би було знищити кілька разів.

Тому скорочення арсеналів виглядає досить технічною справою. Натомість президент США Барак Обама, який нещодавно отримав Нобелівську премію миру, заявляв, що вважає метою повне знищення ядерних озброєнь у світі.

Про переговори у Москві та ядерні питання ВВС розмовляла з Віктором Чумаком - експертом з питань безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень.

Бі-Бі-Сі: Чи не виглядають заяви Обами мрійництвом, недоречним лідеру такої країни як США?

Віктор Чумак: Я думаю, що президенти таких країн мають проголошувати такі гасла. Взагалі найдовший шлях починається з першого кроку. По суті, таке мрійництво повинно на чомусь ґрунтуватись, якщо такі великі країни кажуть, що взагалі колись потенційно вони можуть відмовитися від наявності зброї масового знищення – вже добре. Але більше скажемо так, що саме такі країни можуть робити такі зусилля для того, щоб першими відмовлялися країни менші, але які більш небезпечніші з точки зору розповсюдження ядерної зброї. Ці кроки абсолютні правильні й у правильному напрямку. Коли це відбудеться? – це інше питання, але хто забороняє мріяти.

Бі-Бі-Сі: Коли ми заговорили про ракети, про Росію і США, то відразу приходить на думку “медійний скандал” довкола ракет і довкола буцімто заяви заступника міністра оборони США Александра Вершбоу про буцімто плани розташування протиракетних баз в Україні, що Ви можете сказати з цього приводу, який розгорівся, складається враження, що на порожньому місці?

Віктор Чумак: Це дійсно на порожньому місці, але воно має певне медійне і фактичне підґрунття, тому що Україна вже давно виступала з точки зору того, що українські станції далекого радіаційного спостереження можуть бути використані в рамках американської системи ПРО або спільної з Росією протиракетної оборони. Це мається на увазі радіаційні станції в Севастополі і Мукачеві. Це було колись, ми говорили про це, що їх можна буде використовувати в інших цілях. Саме це, мабуть, мав на увазі Вершбоу, коли говорив, що Україна теж може запропонувати певні технічні засоби, для використання в рамках системи протиракетної оборони. З іншого боку я нічого не бачу поганого в тому, щоб вони були використані в рамках будь-якої оборонної системи єврорпейської, російської чи якоїсь ще. Це унікальні радіо-локаційні комплекси, які сьогодні Україна взагалі немає коштів утримувати, а кошти такі вишукувати треба.

Бі-Бі-Сі: Але з такою гіпотетичною системою протиракетної оборони за участі США, Європи, Росії, України, з цим проблема чи не так? Адже раніше ще президент Владімір Путін висловлював пропозицію, щоб США використовували російські бази для створення системи захисту від можливої загрози, від Ірану чи від інших країн. Хоча, як виглядає, Росія наче передумала брати участь у такій системі?

Віктор Чумак: Я б не сказав, в російських медіа, експертних колах вони продовжують говорити, що можна було б використовувати їхні станції сьогодні в рамках якоїсь нової ініціативи, яка буде запропонована в рамках протиракетної оборони, саме потенційної загрози з боку Ірану.