АНАЛІТИКА

17.09.2004 | Політичний дефолт Путіна, або тероризм + патерналізм = централізація всієї Росії
Володимир Горбач - Інститут Євро-Атлантичного співробітництва

В політичній сфері Російська Федерація після Беслану вустами нинішнього президента Путіна фактично оголосила дефолт демократії. Росія слідом за Білоруссю вже навіть не обіцяє бути демократичною. Цікаво, що першим конституційний дефолт оголосив Президент Білорусі Лукашенко, використавши інформаційне тло бесланських подій для оголошення про продовження власного політичного життя. Через всенародний референдум стосовно права балотуватися на третій термін поспіль.
У Росії це називається „забезпеченням єдності державної влади”. Тобто знову теж саме – „Вся влада – радам!”. А ради – Путіну.


Дефедералізація та вертикальний абсолютизм
Пропозиції Путіна озвучені всупереч відразу 3-м статтям єльцинської Конституції, які описують почергово компетенцію Росії як федерації, окремих суб’єктів та їхню спільну компетенцію.
По-перше, суб’єкти федерації не можуть мати відношення до „формування федеральних органів державної влади”, бо це є виключною компетенцією федеральних органів державної влади.
По-друге, федерація та її суб’єкти не можуть спільно формувати органи влади, а можуть спільно лише встановлювати загальні принципи системи державної влади.
По-третє, поза межами відання Російської Федерації та її повноважень з питань спільного відання, суб’єкти федерації володіють усією повнотою державної влади.
Президент Путін сказав відверто: необхіда спільна участь федерації та її суб’єктів у формуванні виконавчої влади. Але якщо ці повноваження не згадуються в статтях конституції, значить, отже це виключні повноваженння регіонів – суб’єктів федерації. Тобто, без зміни Конституції реформи Путіна не можливі. Втім він, як і Лукашенко, має конституційну більшість у підконтрольному парламенті.
У сучасній Росії демонтаж федералізму внаслідок ретрансляції моделі призведе й до демонтажу місцевого самоврядування й, можливо, демонтажу загальних виборів глави держави. Адже, якщо у суб’єктах формальної федерації глав обирають регіональні думи за представленням Президента, то чому б його самого (Верховного Правителя) не обрати на загальному засіданні Федеральних Зборів? Заодно вирішивши й так звану проблему-2008: обмеження третього терміну для Путіна.
Декларуючи боротьбу з тероризмом Путін намагається протиставити йому жорстку бюрократичну вертикаль. У російських умовах це означає, що нижчі чиновники не поворухнуть і пальцем, не отримавши вказівки згори. Тому що боятимуться відповідальності. Не перед громадянами, від яких вони вже зовсім унезалежнюються, а від вищого начальства. Тобто виконавська дисципліна, звичайно, може бути встановлена, але чи позначиться це на ефективності боротьби з тероризмом? Навряд чи. Все буде в стилі відомої пісні: „Все хорошо, прекрасная маркиза” (варіант – Ваше превосходительство господин Президент).
Демократичну модель виборності, як форми волевиявлення громадян, таким чином, пропонується замінити моделлю „виборності по представленню”, як форми надання згоди на ініціативи згори. Нова формула російської влади – залежність самих від себе, але не від народу.


 


Суспільна мобілізація та розбалансування влади



Є ще один аспект політичного дефолту – політична взаємодія влади й терористів та їхня певна взаємообумовленість. Наявність внутрішнього або зовнішного ворога зазвичай мобілізує націю на порядок ефективніше, ніж зусилля власної влади. Тому ідея дефедералізації – наслідок дій терористів, які за відсутності реальних опозиційних політичних партій стають нарівні з владою однією із сторін політичного процесу. А черговий теракт може взагалі скасувати російську конституцію руками самої російської влади. Про будь-яку стабільність такої структури влади годі й говорити. Тут важливіша спадкоємність у стилі радянського Політбюро.
План подібного реформування політичної системи, очевидно, був у президента, задовго до осетинських подій. Однак саме вони показали Путіну, що тягти з оголошенням політичного дефолту далі не можна. На черзі були перші всенародні демократичні вибори Президента Республіки Дагестан! Тобто приведення складної системи балансування кланово-етнічних груп цього вкрай наелектризованого регіону у відповідність з Конституцією Російської Федерації.


 



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект