АНАЛІТИКА

06.11.2006 | Вибори до американського конгресу – одна з найважливіших подій у сучасній історії США
Віталій Федянін, “Укрінформ” - Спеціально для “Євроатлантичної України”

Цьогорічні вибори до конгресу Сполучених Штатів Америки, призначені на 7 листопада, стануть найдорожчими за всю історію США. За приблизними підрахунками, вони коштуватимуть країні близько 2,6 млрд. доларів США. Витрати збільшилися на 18 відсотків порівняно з парламентськими виборами 2002 року. Кандидати від демократичної партії витратять близько 1,2 млрд. доларів США, а республіканці -  1,4 млрд. доларів США. Що ж штовхає їх та фінансові групи, які підтримують політиків, так швидко й без особливих вагань витрачати стільки коштів на цю кампанію?



Найлогічнішим здається те, що на вибори були зроблені надто високі ставки, оскільки саме від їх результатів залежатиме, яка партія контролюватиме обидві палати конгресу та напрямок політики Білого дому. Провідні аналітики вважають, що кампанія 7 листопада стане однією з найважливіших подій у сучасній історії США, що призведе до значних змін у внутрішній політиці та коригування зовнішньополітичних пріоритетів країни.



Ставки диктували, що мета вища за методи її досягнення. Передвиборча кампанія республіканців та демократів відрізнялася агресивністю та безкомпромісністю. Обидві партії широко використовували так звану „рекламу на кістках конкурентів” або порівняльну рекламу, яка вважається пережитком минулого та більше нагадує пряму агресію проти конкурентів. Вони навіть не зважали на головний недостаток – ризик судових позовів та можливість підмочити власну репутацію. „Кандидат від демократів – не буде займатися освітою, він і сам не дуже освічений!!!” або „Майкл Дорні – це гарно для Буша, проте погано для Меріленду!!!”. Такі заклики стали буденністю для американців упродовж останніх місяців.



Прямим порівняльним методом користувався і сам президент США Джордж Буш під час своїх радіозвернень до нації. „На превеликий жаль, демократи все ще налаштовані збільшити ваші податки, і якщо вони одержать контроль у конгресі, вони зроблять це без будь-яких зусиль”, -  наголошував голова Білого дому. Говорячи про вирішальний крок, який має вирішити долю країни, американський президент не забував й про важливе питання безробіття. „Із серпня 2003 року американська економіка дала змогу створити 6,6 млн. нових робочих місць, більше 1,7 млн. – протягом останніх 12 місяців”, - підкреслював Джордж Буш, демонструючи досягнення діючого уряду.



Іншим аспектом виборів до конгресу США стала активізація появи напередодні 7 листопада скандальних історій, пов’язаних з діяльністю сенаторів та членів Палати представників. У центрі уваги опинився й конгресмен-республіканець Курт Велдон. Він відомий тим, що  відіграє не останню роль у подіях, пов’язаних з просуванням українських інтересів у США. Зокрема, Курт Велдон брав активну участь у діяльності коаліції щодо відміни дії проти України поправки Джексона-Веніка. Він також є незмінним учасником політичних та економічних діалогів між українською та американською сторонами. Його звинуватили у використанні службового становища та політичного впливу задля допомоги розвитку бізнесу своєї доньки, яка очолює консалтингову фірму Solutions North America.



Результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення американського журналу „Ньюсуік”, засвідчили, що 29 відсотків американців вважають ситуацію в Іраку найважливішим критерієм, яким вони будуть керуватися під час вибору того чи іншого кандидата. 21 відсоток опитаних заявили, що головним для них є ситуація в економіці, 14 відсотків назвали визначальною ситуацію у сфері охорони здоров’я і стільки же респондентів у якості головного фактору вибору указали на тероризм.



Виходячи з важливості іракського питання для електорату, дебати в Палаті представників та Сенаті щодо проблем, пов’язаних із політикою Білого дому щодо продовження військових дій в Іраку, останнім часом були особливо запеклими. Не стане несподіванкою, якщо сказати, що саме іракська військова кампанія завдала найсерйознішої шкоди іміджу республіканців та, ймовірно, найбільше вплине на зниження підтримки республіканської партії під час голосування.



Попри заяви республіканців, факти говорять самі за себе. Ситуація в Іраку залишається далекою від стабільності. Безпекова обстановка в країні, особливо в столиці – Багдаді, характеризується як неконтрольована. Минулий жовтень, який забрав життя понад 100 американських військовослужбовців, став „найкривавішим” місяцем для військ США в Іраку, починаючи з початку військової кампанії у березні 2003 року. Крім того, далека від визначеності внутрішньополітична обстановка в країні, ще й на фоні постійного сунітсько-шиїтського протистояння, все далі відсуває у майбутнє терміни виводу американців з іракської території. З огляду на жовтневий сплеск насилля, арабські ЗМІ сконцентрували увагу на тому, що,  незважаючи на священний для мусульман місяць Рамадан, іракські бойовики роблять все можливе для того, щоб завдати максимальних втрат американцям та вплинути на імідж республіканців. Радикали сподіваються, що прихід до влади демократів пришвидшить вивід американських військ з Іраку, а, з іншого боку, стимулюватиме американців прийти на вибори та проголосувати проти нинішньої політики Білого дому, підкреслювали вони.



Аналогічне переконання висловив і віце-президент Сполучених Штатів Америки Дік Чейні. Терористичні угрупування активізували свої дії і посилили атаки на збройні сили союзників з метою впливу на результати виборів до Конгресу США, заявив він в інтерв’ю телекомпанії FOX News. Посадовець наголосив, що дії бойовиків спрямовані на те, щоб зламати волю американського народу та похитнути їх віру у перемогу у війні з терором.



Користуючись таким „козирем”, представники демократичної партії у конгресі неодноразово зверталися до президента Сполучених Штатів із закликом розпочати виведення американських військ з Іраку. Вони стверджують, що військова політика Білого дому не є ефективною, оскільки концентрує економічні ресурси та значні дипломатичні зусилля на війні, відволікаючи увагу від інших загроз національній безпеці й значно скорочує можливості боротьби з ними.



Водночас варто також зазначити, що якщо раніше критика на адресу адміністрації президента лунала, здебільшого, від демократів, то ближче до початку виборів до них приєдналися і голоси впливових сенаторів-республіканців. Зовнішня політика США щодо Іраку потребує докорінного перегляду. З такою заявою виступили двоє відомих членів Сенату Сполучених Штатів Америки Чак Хейджел та Джон Ворнер. Обидва конгресмени представляють республіканську партію.



Сенатори наполягають на тому, що різке збільшення втрат серед американських військовослужбовців та загострення ситуації в Іраку вимагає від президента США змін політичного курсу та перегляду американської присутності в Іраку. „Американський народ не буде продовжувати висловлювати підтримку політиці, через яку американські війська виявилися у центрі громадянської війни”, - наголосив Чак Хейджел.



Джон Ворнер, який очолює Комітет з військових питань Сенату США, після нещодавньої поїздки до Іраку також погоджується з необхідністю перегляду Білим домом своєї стратегії у випадку, якщо іракському урядові протягом наступних кількох місяців не вдасться стабілізувати та взяти ситуацію в країні під контроль.



Проте республіканці так просто „іракський електорат” не здали. Від представників республіканської партії неодноразово звучали звинувачення на адресу демократів у спробі перетворити вибори до парламенту у „національний референдум” щодо політики президента Джорджа Буша.



Крім того, навряд чи можна назвати несподіванкою те, що саме напередодні виборів командуючий військами США в Іраку генерал Джордж Кейсі та американський посол в Багдаді Залмай Халілзад заявили, що повна відповідальність за забезпечення правопорядку на території країни буде покладена на іракські сили безпеки через 12-18 місяців та визначили крайні терміни для рішення урядом прем’єр-міністра Іраку Нурі Аль-Малікі ряду політичних завдань у сфері національного примирення. Як відомо, раніше офіційний Вашингтон уникав будь-яких точних визначень термінів передачі контролю чи відповідальності за ситуацію, обмежуючись „як тільки обстановка стане стабільною”. Наразі ситуацію в Іраку ніяк не можна назвати стабільною, але заява знайшла місце та навіть спричинила напруженість в американсько-іракських відносинах. Нурі Аль-Малікі буквально на наступний день відкинув ультиматуми та підкреслив, що його уряд „виражає волю народу, і ніхто не має права нав’язувати нам графіки”.



Через декілька днів Джордж Буш провів телеконференцію з іракським прем’єром, під час якої було домовлено про створення робочої групи для більш ефективного вирішення спільних завдань в Іраку. Американський президент також підтвердив свою підтримку урядові Нурі Аль-Малікі.



Як і у нас, у законодавців-демократів виникли питання: чому саме зараз виникають спільні завдання? Невже їх не було раніше? Тому група впливових законодавців-демократів, намагаючись завдати превентивного удару, направила Джорджу Бушу відкритий лист, у якому застерегла його від передвиборчого „трюку” з розповсюдженням псевдозначних документів стратегічного характеру. Автори листа нагадали, що рік тому голова Білого дому з великою помпою виніс на суд спільноти так звану „Національну стратегію щодо досягнення перемоги в Іраку” у супроводі з промовою в академії ВМС США в Аннаполісі. „Насправді, ця стратегія виявилася лише піаром”, - зазначили вони, підкресливши, що „експерти розкритикували її за нестачу деталей та ігнорування реальної ситуації на місцях”.



За словами демократів, Білий дім міг опублікувати так званий „Національний план по реалізації” урядових програм по боротьбі з тероризмом. Згідно з листом, план був затверджений президентом ще 26 червня цього року, проте навмисно притримується до політично вигідного моменту. Однак, щось не дозволило республіканцям оприлюднити цей план. Хоча, можливо, його і не існує, бо, як зазначають автори листа, конгресменів ще з ним не знайомили, і він залишається засекреченим. Ми можемо припустити, що цей хід міг бути всього лише передвиборчим „трюком”, але з боку демократів.



Цікавим моментом став смертний вирок колишньому президенту Іраку Саддаму Хусейну, винесений Вищим карним трибуналом країни. Судовий процес за так званою “справою Ад-Дуджейль”, який тривав понад рік,  був активізований та закінчився саме перед парламентськими виборами, ознаменувавши собою перемогу іракської демократії. “Суд над Саддамом Хусейном – це черговий етап, що свідчить про зусилля іракського народу замінити диктатуру на норми права. Це – значне досягнення молодої демократії в Іраку та уряду держави, що керується у своїх діях конституцією”, - наголосив Джордж Буш. Він підкреслив, що жертви саддамівського режиму дочекалися справедливої розплати, хоча й більшість з них не вірили, що цей день колись настане. Голова Білого дому іще раз наголосив на готовності США підтримувати об’єднаний уряд Іраку у його прагненні принести мир та стабільність на територію країни, а також подякував американським та іракським військовослужбовцям, які відстоюють незалежність й демократію країни.



Іншою важливою спробою підняти імідж республіканців можна вважати закон про зведення на кордоні з Мексикою загороджень з метою попередження проникнення нелегальних іммігрантів у США, підписаний Джорджем Бушем 26 жовтня. Чомусь саме зараз американський президент вирішив позбавитися нелегалів, яких, за різними даними, у Сполучених Штатах нараховується біля 8 млн. осіб, і більшість з них – мексиканці. Однак до закону так і не включили запропоновану американським президентом програму, згідно з якою мільйони нелегальних іммігрантів змогли б отримати у США статус „тимчасових працівників” – перший крок для отримання американського громадянства та поповнення електорату республіканців.



Розглянувши основні моменти передвиборчого періоду, можна перейти до прогнозів. Відповідно до результатів дослідження, проведеного агентством „Зогбі” (Zogby) на замовлення Reuters, у США значно зросла підтримка кандидатів від Демократичної партії - демократи мають усі шанси вибороти 12 із 15 місць, необхідних їм для встановлення контролю над Палатою представників американського конгресу.



Демократи закріпили свої позиції серед незалежних виборців та продовжують відвойовувати підтримку консервативно налаштованого електорату навіть у тих регіонах, де позиції республіканців вважалися найбільш сильними.



У свою чергу, республіканцям вдалося послабити позиції своїх опонентів у Пенсільванії, Огайо, Міссурі, Вірджинії, Монтані та Род Айленді.



Якби голосування відбулося сьогодні, то 33 відсотки опитаних підтримали б кандидата від Республіканської партії, а 44 відсотки віддали б перевагу демократу. При цьому 19 відсотків виборців ще не визначилися з вибором, що дає змогу обом партіям поліпшити свої результати.



Журнал „Ньюсуік” провів своє опитування. Більше половини громадян Сполучених Штатів – 53 відсотки – готові підтримати демократів. Водночас за представників правлячої Республіканської партії віддали б свої голоси 39 відсотків американців. Допустима статистична помилка результатів цього дослідження складає плюс-мінус 4 відсотки.



Незважаючи на те, що демократи все ж таки вважаються фаворитами цих парламентських виборів, їхні позиції не можна назвати стабільними через слабку електоральну базу. Основу електорату Демократичної партії складає робітничий клас та американські афроамериканці. Однак зараз, коли економіка США перетворилася з промислової економіки на економіку послуг та інформаційних технологій, кількість та значення робітничого класу та профспілок знизилася. Демократи відомі своєю підтримкою бідним верствам населення, іммігрантам (щороку Сполучені Штати дають громадянство 1,2 млн. іноземців) та різним меншинам. Однак політична активність цього електорату зростає дуже повільно.



Водночас республіканці за часів знаходження при владі після 11 вересня 2001 року змогли зацікавити широкі верстви американців проблемами національної безпеки. Так, це одне з найуразливіших місць Республіканської партії, але й стратегічно важливе. Не дивлячись на втрати та проблеми з Іраком, Афганістаном, Іраном та Північною Кореєю, багато американців продовжує підтримувати політику боротьби з тероризмом, закриття дверей перед іноземцями, політики військової, економічної та політичної гегемонії у світі.



Таким чином, вибори 7 листопада дійсно можуть стати однією з найважливіших подій у сучасній історії США, що може призвести до значних змін у внутрішній політиці та коригування зовнішньополітичних пріоритетів країни.



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект