АНАЛІТИКА

25.07.2005 | Дух Архімеда бродить Європою
Тарас Кінько, директор БФ "Місія інтелектуальних ініціатив", Олексій Коломієць, президент Центру європейських та трансатлантичних студій - Спеціально для "Євроатлантичної України"

„EUREKA” ЯК ТОЧКА ОПОРИ
„Хто має знання, той має майбутнє”
Лоуренс Ян Брінкхорст,
міністр економіки Королівства Нідерланди


У Гаазі пройшла ХV міжпарламентська конференція країн ЄС, присвячена двадцятій річниці утворення EUREKA  — організації, яка взяла на себе ні багато ні мало, а винятково значну частку відповідальності за майбутнє Європи. Нідерланди були господарями заходу, який відбувся у тронній залі королів і зібрав представників національних парламентів, членів уряду та депутатів ЄС.


EUREKA при обмеженості всіх інших навчилася ефективно використовувати один практично невичерпний гуманітарний ресурс — інтелектуальний і культурний потенціал континенту, креативні можливості людини, наділеної творчою уявою! Так, так, уявою! Саме про фантастичну здатність створювати в уяві те, що трансформується через науку в здобутки економіки, мало не віршами говорив міністр не культури, а економіки.  Лоуренс Ян Брінкхорст вважає, що завдяки цьому організація  й стала феноменом початку ХХІ століття, навчившись через механізми власні і об’єднаної Європи досягати справді синергетичного ефекту у царині науково-технічного прогресу. Бажаної єдності духовного й матеріального. Де бродить дух Архімеда, там не бродить привид комунізму. Де в пошані наука, там в достатку й людина.  Власне, такою була ідея цього зібрання.


Тож варто, гадаю, розповісти про власне EUREKA. Секретаріат неприбуткової організації знаходиться в Брюсселі. В ній, за великим рахунком, практично втілені сучасні європейські принципи. Повний їх перелік, якому надається першорядне значення. Не випадково, оприлюднюючи в ході конференції свою точку зору перед представниками національних організацій Комісар ЄС з питань науки та досліджень Януш Поточнік окремим пунктом підкреслив: „Помилкова структура дасть і помилковий результат”.  Він, зокрема, закликав і надалі не замикатися в собі, розширювати мережу організації, тримати її відкритою для нових членів. Крім ідеологічних, він вбачав для цього і нові причини, насамперед, глобальні економічні виклики.


Глобальні процеси набувають загрозливих тенденцій, сказав комісар, Європі слід передбачати економічні наслідки від зростання обсягів виробництва і експансивної торгово-економічної політики азійських країн, насамперед, Японії та Китаю в умовах відкритого ринку, і обстоювати європейські інтереси  насамперед за рахунок лідерства у науці й технологіях  та об’єднання розпорошених зусиль. „Різні у багатьох відношеннях, --зазначав пан Поточнік,-- ми  одна Європа.”


Ідеологія EUREKA на початку ХХІ століття вийшла на вістря економічної  політики ЄС. Адже програмна мета — зростання виробництва і конкурентоспроможності європейської промисловості та національних  економік на світовому ринку. Своїми очевидними економічними досягненнями  Європейський Союз зобов’язаний значною мірою тій стратегії, яка що далі, то ефективніше вже багато років здійснюється у рамках загальноєвропейських програм та проектів  EUREKA. На даний час паралельно реалізується майже 700 проектів з загальним бюджетом близько двох млрд. євро. Домінування в науковому процесі економічної компоненти над чистою пізнавальністю і споглядальністю науки  виражається в усьому. Метою від початку й дотепер залишається зміцнення Європи шляхом сприяння ринково орієнтованим спільним міжнародним дослідженням і технологічному розвитку. Лозунгом ЄС у цьому процесі стало: „Множина з множини.”


На досягнення зазначеної  EUREKA  мети у Європі протягом двох десятиліть були мобілізовані значні  суспільні й приватні джерела фінансування. Вони були успішно спрямовані   на підтримку   досліджень у пріоритетних напрямках науки й техніки і на швидке впровадження їхніх результатів. Віддача не забарилася.  Виняткова увага на наступний річний термін роботи організації під головуванням чехів приділятиметься спільним технологічним проектам, яким надається винятково поважний статус, та міжнародним починанням, які знімають залишки міжнаціональних розмежувань.


До певної міри, і завдяки чіткій ідеології EUREKA та професійному менеджменту в науці, який вона впровадила, виникла цілковито нова економічна ситуація, яка за короткий час істотно змінила розстановку сил на планеті. Януш Поточнік в ході ХV міжпарламентської конференції мав усі підстави казати: „Колись європейці писали про американське „диво”. А тепер американці пишуть про європейське „диво”. І це справді так!


Європейці на сьогодні стали лідерами у медичних технологіях, в електроніці, в енергетиці, в літакобудуванні... Дослідженнями для майбутнього експерти називають цифрові технології, що впроваджуються у ТБ. Чверть програмного забезпечення, що застосовується в ЄС, розроблено вже на місці, в тому числі і  в рамках проектів EUREKA. Не мають аналогів у світі програми з медицини, фармакології  та біотехнологій... Саме тут створили принципово нові й винятково надійні контрольно-вимірювальні прилади і глобальні засоби зв’язку. Багато що  було б неможливим без нових чіпів, які мають пам’ять, що не потребує при зчитуванні жодного виду енергії!


Ще двадцять років тому подібний за рівнем розробки продукт надходив у Європу з Америки. Тепер ЄС у низці напрямків, які організаційно й інтелектуально забезпечувала EUREKA, і сам вийшов на світовий рівень.  Це дало підстави Янушу Поточніку об’єктивно констатувати у своїй програмній промові: „Ми не боїмося ні США, ні Японії. Ми боїмося наших внутрішніх проблем.” Справедливість цих слів дістала підтвердження у наступні дні, коли було оприлюднено результати голосувань на національних референдумах у Франції та Нідерландах з приводу прийняття Конституції ЄС.


Ресурси подальшої змагальності, стабільності й розвитку, соціальної захищеності, підтримки у Євросоюзі міжнародної злагоди Януш Поточнік, представляючи свою візію майбутнього і виводячи її з попереднього успішного досвіду EUREKA,  вбачав, як і усі його попередники на цій посаді,  у... невпинному примноженні знань.  „Хто має знання, тому належить майбутнє,--” сказав міністр економіки пан Брінкхорст, говорячи чомусь не про гроші, а про науку й освіту, розглядаючи їх  як суто економічну категорію. І він же закликав учасників конференції вкладати кошти у примноження знань. Гроші для пана Брінкхорста були не метою, а засобом. Метою ж були знання. Незвично як на економіста, чи не так? Його слова підкріплювалися вкладеннями, які сумарно здійснюють в абсолютному грошовому виразі Нідерланди у науку й освіту, а відтак у своє майбутнє — вони поки що одні з найвищих серед усіх 35 членів  EUREKA.


Але кошти з неба не падають. Чесні умови, на яких об’єднуються учасники проектів організації: кожен споживає своє. Фінансують проекти у відповідних частинах самі країни-реалізатори. Знеособлення коштів немає. Паразитів теж. Немає і умов для зловживань. Успіх — спільний, а дивіденди діляться відповідно до внеску... За такого порядку фінансування державних кордонів гроші не перетинають: їх перетинають тільки інтелектуальні продукти. Це забезпечує цілковиту прозорість. Важко втриматися від порівнянь: у нас одразу б виник “хапальний рефлекс”...


Та ще більший подив викликала готовність деяких країн-членів EUREKA  сплачувати щорічний внесок не зважаючи на те, що у портфелі  не було і навіть не передбачалося проектів, поданих їхніми національними організаціями.  У таких країнах ще не склалася власна наука. Тож членство, яке тягло сплату річних внесків, видавалося недоцільним. Однак вони так не вважали.  Перебування в організації та необмежений доступ до її наукових, інформаційних, бізнесових, партнерських  ресурсів був для них важливішим фіксованого внеску. Оце й є зримим втіленням ще одного принципу, сформульованому як “win—win”, що не в дослівному перекладі означає „виграють усі”. До слова сказати, що за чотири роки кількість українських проектів зросла з одного до семи. Вони, як можна було зрозуміти, спроможні інтелектуально, але не фінансово.


 БАЛАНС РИЗИКУ Й ВИГРАШУ
„Потенціал міститься тільки там, де існують труднощі!”
Франс Вейсглас,
Секретар Другої Палати Генеральних Штатів
Королівства Нідерланди


Європейська наука нарешті набула належного їй пошанування, оформилася не як служниця влади чи капіталу, а як самостійна суспільно значуща сила. Тільки у такій якості вона справді служить усім людям.   Але для того, щоб перейти у цю нову імманентну їй споконвіку якість,  науці було необхідно, щоб у суспільстві виник такий партнер, як EUREKA. Це й є модель не так формального бюрократичного реформування науки, як  безупинного процесу ефективної самореалізації живої науки й її еволюційного відокремлення від її змертвілих структур через економічне покликання.


Знання стають вирішальним фактором економіки. Настає час нового ставлення до науки і нової форми пошукової діяльності. Кожний успішний технологічний прорив  забезпечує підприємцям Європи конкурентоспроможність на глобальному ринку, а європейській громадськості — соціальну стабільність, стійкість і збалансованість суспільних інтересів. Водночас і на ту науку, яку сповідує EUREKA, це накладає значну відповідальність. Позбавлена класичної споглядальності, тут вона дістає жорстку установку на досягнення конкретних промислових і фінансових завдань. Під останні виділяються кошти. Параметри бажаного досягнення сформульовані наперед. Невідоме тільки розв’язання проблеми, що й стає предметом наукового і технологічного пошуку. Завдання для відкриттів і досліджень визначаються на підставі точного знання пріоритетів, які нерідко надходять саме від підприємців і промисловості. Але не тільки від них, а й від власне науковців.  Цей принцип іти від потреб і житейської практики тих, хто заробляє гроші сам і дає їх заробити іншим,  дістав назву „bottom-up”, що у перекладі означає „знизу вверх”.  Він здебільшого реалізується за формулою: „От якби...” І такою усвідомленої потреби досить, щоб вона сприймалася ученими як замовлення. Навіть якщо має досить непевний характер.


Часто установка на проведення досліджень, на відкриття свідомо робиться аналітиками й ідеологами організації саме на те, чого не можуть досягнути або вважають недосяжним інші, але що в разі успіху містить значний економічний потенціал. А також на ті завдання, які не під силу вирішити кожному учаснику проекту самотужки.  Цей вид досліджень стає, так би мовити, вже чимось на кшталт „золотої фішки”.

Нічого особливого в діяльності EUREKA, переданій у звичайних словах, наче й немає, за винятком хіба от тільки результатів. Саме вони й переконують у тому, що виняткового значення набуває незмінно висока якість роботи усіх учасників процесу, особиста моральність, культура праці,  корпоративний дух та етика, які в кінцевому продукті набувають  економічного і наукового виміру. Але справді проривними вони стають тільки тоді, коли  реалізуються у відповідності до принципу „Потенціал міститься тільки там, де існують труднощі!” Коли є баланс ризику та виграшу.

 
НЕОПАЛИМА КУПИНА ЄВРОПЕЇЗМУ
„EUREKA” — це і є Європа!
Лоуренс Ян Брінкхорст,
міністр економіки Королівства Нідерланди

Сьогодні ЄС іще не світовий лідер. І не відомо ще, чи дадуть різні обставини ним стати. Але тверде третє місце після США і Японії і соціальний лад вартують в плані загальної стабільності навіть більшого.   Хоча небезпеки чигають повсюди, якщо не зовнішні, то внутрішні. EUREKA має шанс залишитися неопалимою купиною європеїзму нової доби — доби пошанованих знань і покликаної суспільством науки. Вона об’єднала інтелект й економіку Європи. І  що в ЄС, що поза ним уже ніколи не ставитимуть під сумнів доцільність діяльності організації. Вона довела свою потрібність усім і діятиме навіть тоді, коли трансформується сам ЄС. Вона, власне, й є той союз, яким він мав бути від самого початку. Те краще, що в ньому виникло і йому служить.

 
Цей Прометеїв вогонь варто принести і в Україну. А що, як приміряти все, що пропонує EUREKA, до себе? Адже український інтелектуальний і культурний потенціал компліментарний з європейським. Сумісний з ним, але чомусь не розробляється як невичерпний ресурс економічного зростання. Ненормальність становища, в якому опинилася наша наука,  очевидна що далі, то більше. 


Потреба реформувати організаційні засади цієї царини обговорюється давно, але без особливого успіху. Механізму, який би поєднав науку з економікою, запропонувати так ніхто і не спромігся. І це фатально як для вітчизняної науки, яка животіє без підтримки економіки, так і для вітчизняної економіка, котра хиріє без ринково вжиткової науки. Нічим, судячи з повідомлень,  закінчилися, так фактично і не розпочавшись,  і  переговори між віце-прем’єром з гуманітарних питань Миколою Томенком  та Президією НАН України, що відбулися в травні цього року.


Тому залишається тільки дивуватися, чому Україна і досі ще не набула в EUREKA  повноцінного членства, а з 1993 р. має тільки створену окремими ученими-ентузіастами, перейнятими європейським духом, національний  інформаційний осередок організації (тут  вважають Україну асоційованим членом, однак чомусь Марокко у матеріалах означене як асоційований член, а Україна — саме так, як отут сказано). Вступити до EUREKA зовсім не складно при її відкритості. І діючі українські вчені давно це зробили б і власноруч, не питаючи ні в кого дозволу. Адже для вступу зовсім не обов’язково бути членом ЄС. Невже в нас знову хочуть винайти вітчизняний велосипед?


 


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2020. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект