"Економіка санкцій: Захід може дозволити собі проявити твердість" - це назва дослідження, нещодавно опублікованого аналітичним центром Deutsche Bank (DB Research). Група експертів найбільшого банку Німеччини під керівництвом його головного економіста Давіда Фолькерста-Ландау підрахувала можливі збитки від економічних штрафних заходів проти Росії, до котрих можуть вдатися Євросоюз та США у разі подальшого загострення ситуації в Україні.

Головний висновок дослідження відображений вже у його назві: провідні західні економіки спроможні без значних втрат для себе витримати наслідки як самих санкцій проти Росії, так і ймовірних дій Москви у відповідь. Реальну небезпеку становили б лише повне припинення експорту до ЄС російських енергоресурсів або ж дефолт РФ. Однак обидва ці варіанти німецькі експерти вважають малоймовірними. Водночас вони вказують на проблеми, які унаслідок "війни санкцій" можуть виникнути в окремих країн ЄС та галузей європейської економіки.

 
Для початку експерти Deutsche Bank аналізують нинішній стан російської економіки. Однією з її типових рис вони називають відтік капіталу, котрий спостерігається у Росії вже багато років, однак останнім часом значно збільшився. Це є "важким ударом для і так уже ослабленої російської економіки", підкреслюється в дослідженні. Ще одним наслідком конфлікту з Україною та непрямим результатом уже застосованих проти окремих осіб, банків та фірм санкцій стало суттєве збільшення вартості фінансових ресурсів для позичальників з Росії.

Російська рецесія та європейський експорт

Автори дослідження відзначають, що унаслідок девальвації рубля, з одного боку, збільшилася інфляція. Однак, з іншого боку, це поповнило доходи бюджету РФ, унаслідок чого "в уряду з'явилися певні можливості для збільшення державних видатків". Це дозволить російській владі "обмежити економічні наслідки подальшої ескалації нинішньої кризи", зазначається в дослідженні.

"Тривалого конфлікту в Україні та продовження невизначеності вже самих по собі, напевно, достатньо для того, аби викликати рецесію", - вважають експерти DB Research. Однак якщо Захід таки застосує "суттєві" фінансово-економічні санкції проти Росії, країна, судячи з усього, "впаде у глибоку рецесію", говориться в дослідженні. Його автори не виключають, що в такому разі економічний спад у Росії може сягнути 10 відсотків, як це було після дефолту 1998 року або під час кризи 2008-2009 років.

Ймовірна рецесія в Росії вплине на європейських експортерів, однак доволі нерівномірно. Найбільшою мірою падіння попиту відчують "деякі маленькі країни на східних кордонах Єврозони", наприклад, Естонія та Фінляндія, у котрих на російський ринок ідуть понад 10 відсотків експорту. У той же час для Франції, Італії та Іспанії втрати будуть незначними, адже частка Росії в їхньому експорті не перевищує 2,5 відсотків, та й частка самого експорту у ВВП цих країн відносно невелика.

Ризики для Німеччини

"Єдиною великою країною Єврозони, котра має суттєві торговельні зв’язки з Росією, є Німеччина", - підкреслюється в дослідженні DB Research. На російський ринок ідуть 3,3 відсотки німецького експорту. Найважливішим він є для німецьких машинобудівників (5 відсотків усіх експортних постачань) та автомобілебудівників (4 відсотки). Однак найбільше від Росії залежать німецькі виробники одягу (5,5 відсотка).

З огляду на це навіть сильний обвал російського ринку призведе, за підрахунками авторів дослідження, до вповільнення темпів економічного зростання в Німеччині у межах 0,5 відсоткового пункту. "Цим не варто нехтувати, однак із цим можна впоратися", - вважають експерти DB Research.

Найбільші втрати загрожують французьким банкам

Що стосується фінансового сектору, то в абсолютних цифрах найбільші ризики від "війни санкцій" несуть французькі банки. Їхні кредитні вимоги до позичальників у Росії та вклади у російські цінні папери становлять близько 51 мільярда доларів США. Якщо ж говорити про відносні цифри, то найвищі показники мають Австрія, Нідерланди та Італія. Такі ризики німецьких та іспанських банків автори дослідження називають "доволі обмеженими".