АНАЛІТИКА

29.04.2013 | Сирійська дилема Обами
Джерело - Радіо "Німецька хвиля"

Після повідомлень про те, що в Сирії знов почали "в маленьких кількостях" застосовувати хімічну зброю, зокрема газ зарин, США повторно попередили диктатора Башара аль-Ассада про можливі наслідки цього. Якщо дані про застосування хімічної зброї буде підтверджено, це "змінить правила гри", сказав президент США Барак Обама у п'ятницю, 26 квітня, на зустрічі з королем Йорданії Абдуллою ІІ у Білому домі.
 
Обама зауважив, що США "не можуть бездіяльно спостерігати за систематичним застосуванням хімічної зброї проти цивільного населення", передає агенція AFP. Однак він заявив, що інформація про застосування такої зброї має бути перевірена, а нині є тільки "попередні оцінки".
 
Тож чи перетнув режим диктатора аль-Ассада "червону лінію" Барака Обами, під якою президент США має на увазі застосування хімічної зброї? Для сенатора Джона Маккейна та інших республіканців це вже очевидно. Вони вимагають від Обами військового втручання в ситуацію.
 
Але повідомлення розвідки США й Великобританії про застосування хімічної зброї в Сирії зовсім не такі однозначні. Вони очевидно залишають простір для тлумачень і різноманітних політичних дій, а це дає президенту США та його союзникам у Європі й регіоні час на те, щоб визначитися зі своєю позицією.
 
Військова інтервенція
 
Хоча Обама постійно погрожував Ассаду наслідками за застосування хімічної зброї, ще невідомо, чи дійде до вторгнення американських військ на територію Сирії, вважає Чарльз Мелорі з Інституту Аспена. "Я сумніваюся в цьому. Я думаю, американська громадськість має мало бажання влаштовувати подальшу інтервенцію на Близькому Сході після того, як американці там були десять років", - сказав він в інтерв'ю Deutsche Welle. Експерт прогнозує, що і при спробі засудження дій Сирії Радою безпеки ООН виникнуть труднощі.
 
Однак до цієї країни можуть застосувати й суворіші санкції. "Та поки не з´являться жахливі телекартинки, як після нападу Саддама Хусейна хімічною зброєю на курдське місто Халабджа, не буде жодної американської інтервенції", - оцінює спеціаліст. Ідеться про те, що 16 березня 1988 року літаки режиму Хусейна атакували курдське місто Халабджа хімічними бомбами. Від цього загинули понад 5 тисяч людей.
 
Недовіра до розвідки?
 
У Вашингтоні вже переживали неприємні ситуації через помилки розвідки. У 2003 році тодішній держсекретар США Колін Пауел, посилаючись на інформацію розвідки, надав Раді безпеки ООН "попередні докази" того, що Ірак володіє зброєю масового ураження. Пізніше виявилося, що це неправда.
 

Напрошується висновок, що Обама та його європейські союзники хочуть отримати достовірну інформацію про Сирію і виступають за розслідування на місці. Чарльз Мелорі з Інституту Аспена вбачає більше можливостей для переговорів, ніж прямого військового  втручання з боку США. "Одна можливість - посилити підтримку та озброєння повстанців. Інша - продовжувати підтримувати Саудівську Аравію, Катар і Туреччину. Для мене немає жодного "або - або", тобто здійснювати інтервенцію чи не здійснювати. Існує цілий арсенал політичних можливостей, які доступні президентові", - переконаний експерт.
 
Обама був обраний президентом для того, щоб закінчити війни в Іраку та Афганістані, а не починати нову війну, підкреслює Брюс Рідель, спеціаліст авторитетної американської "Brookings Institution" у розмові з Deutsche Welle. Оскільки у США немає ні великого ентузіазму для початку нової війни, ні міжнародного мандату - імовірно, що Китай і Росія від такого рішення дистанціювалися б -  експерт вважає, що до військового втручання не дійде.

США можуть звернутися до партнерів НАТО
 
Обама має дбати і про те, щоб його погрози і надалі серйозно сприймали в регіоні. Рідель констатує нині певне "приниження" для президента. На думку спеціаліста, це може зашкодити Обамі не тільки в подальшому розв'язанні сирійського конфлікту, але й політиці щодо Ірану, з яким уже давно триває протистояння щодо атомної політики. Адже військова загроза з боку США та Ізраїля досі не стримала Іран від розвитку його атомної програми. "Іранці вирішили, що США все-таки блефують, а Ізраїль не має військових потужностей. Тепер вони мають думати, що їх краще оцінили", - вважає спеціаліст.
 
Керівник республіканської більшості в палаті представників Конгресу США Джон Бонер уже говорить про послаблення американської позиції через "багатозначність", із якою адміністрація президента Обами вживає визначення на кшталт "червоної лінії". Передачу цього на розгляд Ради безпеки ООН та комісії для з'ясування обставин у Сирії під відповідальність США він назвав "перекладанням відповідальності", пише Washington Post.
 
Однак залишається виразна можливість, що США ще  інтенсивніше співпрацюватимуть із багатосторонніми міжнародними організаціями. Ідеться про НАТО, в якому, крім Німеччини, великий військовий потенціал мають перш за все Великобританія та Франція. Але чи дійде до такого, як у Лівії, ще довго залишатиметься незрозумілим. Як і те, чи брали б участь німецькі солдати в імовірному військовому конфлікті.

Джерело - http://www.dw.de/сирійська-дилема-обами/a-16777099  


 


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 9720. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект