Після абсолютно неочікуваного рішення адміністрації Барака Обами 17 вересня 2009 року про припинення програм розгортання систем ПРО в Європі, яка приголомшила одних із найбільш відданих союзників США – Польщу та Чехію, зовнішня оборонна та безпекова політика Сполучених Штатів повертається до нормальних рамок.
3 травня президент Румунії Траян Басеску оголосив, що визначено точне місце розташування систем перехоплення ракет на території його країни, що стає частиною загального проекту розвитку протиракетної оборони Європи.
Заява румунського президента пролунала під час візиту до Бухареста заступника Держсекретаря США Елен Таушер, яка до останнього моменту була ключовою фігурою в американській адміністрації за розвиток системи ПРО в Європі. Останні новини з Вашингтону кажуть про те, що, можливо, пані Таушер перестала бути головним американським переговірником по ПРО, беручи до уваги велике невдоволення, в першу чергу, її стилем поведінки, а також відповідними, або краще, невідповідними результатами. В Конгресі все більше відчуття, що головною метою росіян в спільних переговорах навколо ПРО є доступ до вкрай високотехнологічної інформації.
За багатьма ознаками, ключовою фігурою щодо ПРО в американській адміністрації стає помічник заступник секретаря оборони з політики Джім Міллер.
Елен США Елен Таушер на прес-конференції у румунські столиці чітко вказала на те, що перехоплювачі будуть готові до використання, як і планувалося у відповідній програмі США під назвою Phased Adaptive Approach, до 2015 року. Наступним етапом програми стане розміщення елементів системи на території Польщі.
Частина ракетного щита в Румунії буде розміщена на авіабазі Девеселу, яка знаходиться на відстані приблизно у 70 кілометрів від болгарської АЕС у Козлодуї. Авіабаза, за словами румунського президента, залишиться під командуванням Румунії з розміщенням на ній від 200 до 500 американських військовослужбовців.
«Румунія досягла найвищого ступеню захисту у своїй історії», - заявив Траян Басеску й додав, що «безпекові гарантії проектуються на довгий період».
Окрім розміщення елементів ПРО стратегічної ваги набувають рішення румунського уряду щодо можливості доступу та користування армією США авіабази Міхай Когалнічеану та порту в місті Констанца. На авіабазі будуть перебувати чотири літаки -заправника та чотири транспортних літаки С-17. Як дана авіабаза, так і порт будуть слугувати для підтримки дій Сполучених Штатів в Іраку та Афганістані.
«Південний фланг» європейського ПРО після оголошених рішень приймає чітких контурів, як політичних, так і безпеково - оборонних. Дивлячись на реакцію Росії, схоже, що вона, як трохи спантеличена, так і не й сильно пручається. До цього моменту всі переговори між США, НАТО та Росією щодо майбутньої архітектури ПРО в Європі відбувалися майже в повністю таємному режимі. Рішення щодо розгортання ПРО на румунській території свідчить, що Сполучені Штати вирішили – чекати далі не має жодних причин та сенсу. З іншого боку, це чіткий сигнал Кремлю – настав час також визначатися. Заступника Держсекретаря США Елен Таушер недвозначно заявила: «Ми на правильному шляху чітко за графіком».
Для російської відповіді графіком відведено до червня. Росія чітко розуміє, що відповіді повинні бути адекватними та такими, що будуть сприйняті у Вашингтоні. При цьому, шанси на те, що вдасться розколоти НАТО зсередини невисокі, позаяк Сполучені Штати будуть діяти в питаннях ПРО навіть не особливо турбуючись про «консенсусну» позицію союзників.
Для України бухарестські новини також звужують хоч якийсь простір для маневру та розрахунків до дуже малого. На тлі того, що повністю зрозуміло, що без участі України європейська ПРО буде виглядати як відверто незавершений проект.
|