Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен чітко повідомив про свої наміри «зрізати жир і наростити мускули» за допомогою поточної реформи НАТО. Така реформа зробить НАТО ефективнішою, зосередивши увагу на головних силах і засобах, таких як кіберзахист і протиракетна оборона, активнішою, внаслідок співпраці з іншими міжнародними організаціями і країнами-партнерами; і результативнішою, завдяки найраціональнішому використанню грошей платників податків.

Глобальна фінансова криза і викликані нею скорочення державних бюджетів країн Альянсу зробили реформу ще більш нагальною. Структурна реформа може пом’якшити деякі болісні аспекти бюджетних скорочень, але менше грошей, як правило, означає менше спроможності. Водночас НАТО опинилася перед більшою відповідальністю, ніж будь-коли раніше, що робить важливим збереження оборонних видатків членів Альянсу на рівнях, адекватних нинішнім і майбутнім потребам. Як наслідки фінансової кризи вплинуть на військові бюджети НАТО? Чи не перетворяться нові фінансові і бюджетні обмеження на оборонні скорочення, які занадто обмежать спроможність і призведуть до негативних наслідків для безпеки союзників?

Ці та інші запитання були поставлені під час семінару, що пройшов 23 листопада у штаб-квартирі НАТО, «Фінансові і бюджетні тенденції в країнах Альянсу і наслідки для стабільності і сталості бюджетних видатків».

Організована секцією економіки безпеки і оборони Відділу політичних справ і політики безпеки НАТО, ця конференція привабила увагу міжнародних експертів з усього Альянсу. Посол Дірк Бренгельманн, помічник Генерального секретаря з політичних справ і політики безпеки, відкрив конференцію, вказавши на значення нової Стратегічної концепції і вплив економічної і фінансової кризи на майбутнє оборонних видатків. Серед іншого, семінар дав змогу оцінити нинішні світові економічні тенденції і зважити на ризик економічного і промислового протекціонізму внаслідок нинішніх глобальних економічних негараздів.

Під час пообіднього засідання, присвяченого впливу глобальної економічної нестабільності на оборонні видатки країн Альянсу, деякі учасники висловили своє занепокоєння щодо майбутнього. Петя Коєва Брукс, керівниця Відділу економічних оглядів Міжнародного валютного фонду, зауважила: «Виклики в сфері оборонних видатків такі ж великі, якщо не більші, як і у фінансовій сфері загалом. Мене вразив масштаб проблеми…їм треба [приймати важкі рішення], зважаючи на важливість розв'язання проблем безпеки. Вибору не буде».

Джеймс Соліган, директор Центру трансатлантичної безпеки Національного оборонного університету у Вашингтоні, зазначив, що багато хто у трансатлантичному Альянсі можливо не готовий до скорочень, що відбуваються. «Європейці звикли покладатись на те, що США мають певні сили і засоби, доступні для Альянсу, – сказав п. Соліган. – Вони здивуються, якщо США суттєво скоротять бюджет і зменшать свою спроможність».

Тема, яка постійно звучала, це розрив між наявними і потрібними для виконання місій силами і засобами. Д-р Гордон Адамс, професор Школи міжнародної служби Американського університету у Вашингтоні, не випромінював оптимізм. Він вважає, що ані нова Стратегічна концепція, ані нещодавній американський Чотирирічний оборонний огляд не забезпечили достатнього визначення пріоритетності місій. «Усе однаково важливо, – сказав д-р Адамс, – зважаючи на обмеженість ресурсів, треба щось змінювати».