АНАЛІТИКА

17.02.2010 | Україна долучиться до Сил реагування НАТО у липні - генерал НАТО Льозер
Роман Сущенко - УКРІНФОРМ

В Україні проходить ювілейний тиждень "Україна - НАТО". З цієї нагоди 14 викладачів та експертів Оборонного коледжу Альянсу в Римі проводять лекції та дискусії в Національній академії оборони України. Директор коледжу генерал-лейтенант Вольф Дітер Льозер (Wolf Dieter Loeser) поділився з українськими журналістами здобутками співпраці між Альянсом та Україною, питаннями формування нової стратегічної концепції організації та можливого місця нашої держави в системі колективної безпеки у майбутньому.


 Пане генерале, ювілейний тиждень НАТО в Україні добігає кінця. Які результати?


- Так, це вже десятий тиждень в Україні, перший відбувся у 2001 році, з тих пір наш коледж забезпечує діалог шляхом організації лекцій та семінарів для 300-400 українських слухачів, як професійних військових, так і цивільних, у тому числі державних службовців. Цього року запрошено українських дипломатів. Ми надаємо інформацію про НАТО у широкому сенсі, і ,як нам видається, вона користується попитом і характеризується зацікавленістю з боку українців. Дискусії точилися навколо нових викликів безпеки, передусім в Афганістані, йшлося про співпрацю НАТО з міжнародними організаціями ООН і ЄС, з Росією, про нову стратегічну концепцію. Представники нових країн-членів Альянсу ділилися власним досвідом на шляху до інтеграції, сучасним становищем та позиціями в НАТО. Закінчиться тиждень візитом голови Військового комітету НАТО адмірала Джампаоло Ді Паоли та офіційними заходами.


- Як сприймає українська аудиторія досвід західних колег?


- З увагою, адже наші фахівці інформують чинне і майбутнє керівництво вищої ланки української армії, дипломатії та держави про НАТО, сучасні стандарти та можливості співпраці. Такий діалог потрібен нам, оскільки між нами існує різниця, через різне минуле, історію, культуру та ментальність. Сприйняття всесвіту у різних націй своє, інколи протилежне, натомість ми повинні обговорювати корисні думки і позиції, щоб розуміти один одного. Інтенсивні дискусії в цьому контексті дуже важливі. Крім того, ми активно співпрацюємо у спеціально створеному комітеті НАОУ та Римського коледжу оборони НАТО, до якого, крім наших фахівців, входить понад 20 вищих офіцерів ЗС України. В рамках цього тижня відбулося засідання комітету, де мені поставили багато цікавих запитань.


- Які саме запитання вам ставили?


- Йшлося про кар'єру військового на Заході. Українські офіцери цікавилися нашою системою, як вона працює. Були запитання і про вибори Президента України, зокрема, як їхні результати вплинуть у майбутньому на співпрацю України з НАТО.


- Якою була ваша відповідь?


- Це лише для приватних співрозмовників, - пожартував генерал і продовжив, - звичайно, ми сподіваємося, що співпраця між нами та Україною триватиме, і прагматичні кроки продовжуватимуться, можливо, без великої політичної риторики. Ми сподіваємося, що співпраця триватиме між країнами-членами НАТО, ЄС, Україною і Росією, а ми спостерігатимемо її позитивну динаміку.


- В українському суспільстві та політикумі існують непорозуміння щодо НАТО, чи маєте ви намір розширювати й надалі тему публічності Альянсу в Україні?


- Ця компетенція більшою мірою належить до поля діяльності Центру інформації і документації НАТО. Мені здається, існує брак інформації в українських регіонах, тому ми плануємо залучити фахівців коледжу для участі в семінарах та відео-конференціях.


- Чи спостерігали Ви подібні до українських реалій полярні розбіжності думок щодо НАТО в інших країнах?


- Так, звичайно. Це питання лежить у політичній площині, оскільки є люди, які намагаються виступати проти Альянсу і грати ситуативно, переслідуючи власні цілі. Але у будь-якому випадку кінцевий результат залежить від наявності або браку інформації, від інформування людей. Завжди потрібно, щоб медіа були готові поширити інформацію, точно та чітко її пояснити читачам, глядачам та слухачам.


- Пане генерале, як просуваються справи з формуванням Нової стратегічної концепції НАТО?


- Нею займаються 12 експертів, які є представниками країн-членів НАТО і призначені Генсеком НАТО. Наш коледж, у свою чергу, виконує функцію інтелектуального забезпечення, зокрема, ми маємо спеціальний підрозділ, який досліджує походження, причини і перспективи виникнення нових викликів у сфері безпеки і готує відповідні рекомендації для інших фахівців. Ми впевнені, що "паперова робота" фахівців допоможе експертній групі "старійшин", яку очолює колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт. Щодо процесу, то він почався торік, експерти зустрічалися в кількох країнах. Вони почали працювати у липні 2009 року в Люксембурзі, продовжили зустрічі у Брно, Осло, остання зустріч запланована за два тижні у Вашингтоні, я також буду там. Група "мудреців" представить звіт, заснований на думках та висновках різних експертів.


- Чи враховуються думки української сторони?


- Так, пропозиції української сторони також будуть враховані. Українська делегація брала участь в останній зустрічі і висловила змістовне бачення проблем та перспектив їхнього розв'язання.


Звіт буде надано Генсеку для вивчення, після чого на його основі та зауважень відпрацьовуватиметься новий документ, який певний час обговорюватиметься представниками країн-членів НАТО, як ми кажемо, концепція відвідає усі столиці країн-членів Альянсу. І в листопаді, на наступному саміті НАТО в Лісабоні, її буде затверджено і опубліковано.


- Що Ви очікуєте побачити в концепції?


- Звичайно, це питання майбутнього, але очевидно, що основним завданням Альянсу залишатиметься пріоритетне питання - колективна безпека. Адже колективний захист сьогодні і завтра відрізняється від учорашнього. Оскільки на сучасному етапі вона передбачає захист на значній відстані від територій країн-членів НАТО. Крім того, звичайно, в стратегічному документі будуть згадані нові ризики і небезпеки: це не лише тероризм або проблема розповсюдження зброї масового знищення та звичайних її видів, а також енергобезпека, наслідки впливу кліматичних змін, кібертероризм тощо. Станом на сьогодні не зрозуміло, до пріоритету якого рівня будуть віднесені ці виклики, але ми очікуємо на чіткість викладу у цьому питанні. Звичайно, не оминуть положення концепції і питання співпраці між військовими і невійськовими, необхідності співпраці з іншими міжнародними організаціями, зокрема, ООН і ЄС. Також, можливо, йтиметься і про реорганізацію структур НАТО.


- На Ваш погляд, з приводу чого дискусії будуть найгарячіші?


- Напевно, будуть масштабні обговорення статутних положень, зокрема, четвертої та п'ятої статей. Ви знаєте, що п'ята стаття стосується колективної оборони, в той час як четверта стаття каже: якщо виникають виклики безпеці, і одна нація хоче обговорити шляхи адекватної відповіді, то це необхідно обговорювати. Іншими словами, вона м'яка і має політичний контекст, натомість п'ята стаття більш жорстка і має інструктивний зміст. На мій погляд, четверта стаття має більшу важливість.


- Стаття п'ята у майбутньому може бути застосована по відношенню до України?


- Ця стаття розповсюджується лише на країни-члени НАТО. Тому формально це неможливо, поки Україна не є членом НАТО. З іншого боку, якщо відбудуться міжнародні виклики, такі як тероризм, і нація-партнер потребуватиме допомоги, завжди буде прийматися політичне рішення, яким чином в індивідуальному порядку підтримати націю, яка потребує захисту. У контексті України повинен бути політичний сигнал.


- На Ваш погляд, чи активуватиметься діяльність України в НАТО у майбутньому?


- У цьому контексті я спростував би інформацію, яка раніше з'явилася в ЗМІ, ніби Україна візьме участь у Силах швидкого реагування НАТО лише в 2015-2016 роках. Насправді ваша країна долучиться до цього контингенту вже цього літа. У ЗМІ сталося непорозуміння, зокрема, речник генсека НАТО говорив про порядковий номер ротації Сил швидкого реагування 15-16, а журналісти зрозуміли це по-своєму.


Україна перша і поки єдина країна-партнер НАТО, яка долучиться до Сил реагування НАТО в липні цього року. Українці візьмуть участь у складі підрозділу радіаційного, біологічного та ядерного захисту, який входитиме до німецького батальйону. Їхнє останнє навчання пройде в червні у Німеччині. Очікується, що з українського боку будуть залучені близько 30 осіб. Сили швидкого реагування НАТО - це сучасні війська високого рівня готовності. Вони складаються з сухопутних, повітряних, морських і спеціальних сил, які Північноатлантичний союз може швидко розгорнути там, де потрібно. На сьогодні ці сили складають 7-8 тисяч військових та цивільних осіб, але їхня кількість може зрости залежно від потреб. Україна також наступного року надасть засоби повітряного транспортування


Взагалі я оцінюю цю співпрацю дуже позитивно, в тому числі і для сил НАТО. Набутий досвід співпраці допоможе у разі необхідності долати також наслідки стихійних лих, таких, як, наприклад, Чорнобильська катастрофа.



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект