Біржові індекси не такі страшні як ракети і танки, але вони можуть становити не меншу загрозу. Низка впливових аналітиків на Заході попереджає, що економічна криза є серйозним викликом для ефективності НАТО як політично-оборонного союзу. Як краще давати раду цій проблемі і чи може тут діяти принцип – «один за всіх і всі за одного»?

Нині одним зі своїм головних завдань НАТО бачить викорінення паростків тероризму в Афганістані і Пакистані. Саме там задумали теракти, які за останні роки сколихнули американські і європейські міста. А поки генерали обмірковують як краще давати собі раду в боротьбі з талібам, аналітики привертають увагу до загроз всередині самого НАТО.

Майкл Кларк, директор Королівського інституту з питань оборони і безпеки (RUSI) у Лондоні зазначає, що афера американського фінансиста Бернарда Мейдоффа коштувала не менше ніж теракти 11 вересня 2001 року у Сполучених Штатах.

«Одна з іроній боротьби з тероризмом із 2001 року полягає в тому, що Захід відразу ж кинувся захищати свої фінансові ринки від зовнішніх атак. Ми журилися, щоб терористи ззовні не підірвали, чи не нашкодили нашій фінансовій системі. А тепер гляньте на шкоду, яку ми заподіяли самі собі, зсередини. Афера Мейдоффа спричинила збитки, які сягають від 50 до 100 мільярдів доларів. Він уже вдвічі ефективніший ніж Осама бін Ладен. Теракти 11 вересня 2001року коштували світу 50 мільярдів доларів. Мейдофф вже зараз наробив шкоди вдвічі більше», – каже Майкл Кларк.

Британія і Сполучені Штати домагаються, щоб їхні інші союзники в НАТО збільшили свою військову присутність в Афганістані. Офіційний Вашингтон також просить європейців більше дбати про свою оборону, адже нині дві третини держав НАТО тратять на військо менше ніж два відсотки ВВП – орієнтовний показник, про який домовилися в Альянсі.

Чи підтане бюджет НАТО?

Але далі може бути ще гірше. Це думка Брюса Джексона, колишнього американського військового розвідника, який керує громадською організацією «Проект перехідних демократій» у Вашингтоні. Джексон припускає, що через світову економічну кризу держави НАТО будуть змушені скоротити свої видатки на оборону на чверть, або навіть на третину.

Натомість колишній керівник зовнішньополітичного відомства США Мадлен Олбрайт у такий прогноз не вірить, принаймні, щодо Вашингтона. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Олбрайт заявила: «Стосовно оборони, то зараз у Сполучених Штатах триває бюджетний процес. І ознак того, що в цій галузі будуть скорочення немає. Президент Обама посилає додаткові 17 тисяч вояків до Афганістану і, власне, США просять НАТО про підтримку в афганському конфлікті».

Разом з тим Мадлен Олбрайт переконана – економічна криза є серйозним викликом для НАТО. Виступаючи на міжнародній конференції в Празі, присвяченій 10-річчю розширення Альянсу, колишній американський посадовець зауважила: існує ризик, що в скрутні часи почнуть набирати силу політичний екстремізм, протекціонізмом та ізоляціонізмом.

Економічна криза змела уряди в двох державах НАТО

Час економічних потрясінь, на думку Мадлен Олбрайт, це також час, коли союзники в лавах НАТО мають продемонстрували, що вони діють як союзники. І тут передусім відмовитися від політики «кожна держава за себе», що може привести до економічного Армаґеддону.

А тим часом економічна криза вже змела уряди в двох менших державах НАТО – Ісландії та Латвії. Наприкінці минулого року і початку цього тисячі людей протестували проти економічної політики влади в інших західних державах – від Греції і Франції до Німеччини та Ірландії.

Коли ж люди масово втрачають роботу, то дедалі голосніше звучить запитання: як саме варто витрачати скупі бюджетні кошти. Але, з іншого боку, чи варто економити на власній безпеці, коли відомо, що скупий платить двічі? Це запитання, на які мабуть будуть шукати відповіді на ювілейному саміті Північноатлантичного союзу у квітні.