АНАЛІТИКА

12.02.2008 | „Супервівторок” у США: інтрига зберігається
Марина Дяченко, “Укрінформ” - Спеціально для “Євроатлантичної України”

„Погано це чи добре, але саме Америка визначає зараз напрямок руху людства, і суперника їй не передбачається”, - пише Збігнев Бжезинський у своїй книзі „Вибір: світове панування чи глобальне лідерство”. Так визнаний класик сучасної політології охарактеризував глобальну значимість Сполучених Штатів Америки. І якщо б це твердження було вірним навіть тільки наполовину, події у країні такого масштабу все рівно привертали б пильну увагу світової спільноти. Особливо тоді, коли в США обирають главу Білого Дому.


5 січня був проголошений у Сполучених Штатах „супервівторком”. У понад 20 американських штатах відбулися внутрішньопартійні попередні вибори. Традиційно їхні результати дозволяють визначити основних кандидатів. У лавах Республіканської партії так і сталося. Беззаперечним лідером там став сенатор з Аризони Джон Маккейн. У Демократичній партії інтрига залишається. Для остаточного визначення переможця сенатору зі штату Іллінойс Бараку Обамі та сенатору від штату Нью-Йорк Хілларі Клінтон потребуватиметься додатковий час.


Щоб краще зрозуміти ситуацію, поглянемо, як розвивалися події напередодні „супервівторка”. Боротьба за право очолити американську адміністрацію з 1972 року традиційно розпочинається з Айови і має пройти окремо у кожному штаті. У багатьох регіонах процес має вигляд зборів активістів партій (кокусів), в інших – проходять попередні вибори серед кандидатів (праймеріз). За їх результатами буде проведено передвиборні з'їзди партій, де оберуть і представлять офіційних кандидатів у президенти США. Передвиборний з’їзд Демократичної партії запланований на 25-28 серпня у Денвері (штат Колорадо). Збори республіканців пройдуть з 1 по 4 вересня у місті Сент-Пол (штат Міннесота). Президентські вибори в США відбудуться 4 листопада 2008 року.


Отож, як заведено у американців, почнемо з Айови. Там 4 січня відбулися збори політичних партій, на яких приймалися рішення про висунення кандидатів. Попри те, що офіційних результатів не оголошували, ЗМІ назвали переможців: серед демократів – Барак Обама; республіканців – колишній губернатор штату Арканзас Майкл Хакабі.


Єдиного кандидата-афроамериканця Барака Обаму підтримали не менше 38 відсотків учасників зборів. Попри усі прогнози, Хілларі Клінтон опинилася на 3-ому місці. Її випередив колишній сенатор від штату Північна Кароліна Джон Едвардс.


Лідер серед представників Республіканської партії набрав майже 34 відсотки голосів. Аналітики назвали це значним успіхом, оскільки Майклу Хакабі вдалося випередити свого тоді головного конкурента у внутрішньополітичній боротьбі – колишнього губернатора штату Массачусетс Мітта Ромні (25 відсотків голосів). Досить неочікуваними виявилися результати для колишнього мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані. Його вважали одним із найперспективніших кандидатів, проте, як показали результати зборів, він може розраховувати усього на 4-5 відсотків голосів.


Однак збори політичних партій в Айові не визначили головну тенденцію. Вона почала прослідковуватися лише після перших попередніх виборів, які відбулися 8 січня у штаті Нью-Гемпшир. Від Демократичної партії перемогу там одержала сенатор Хілларі Клінтон. Боротьба була настільки напруженою, що політологи до останнього моменту не бралися робити жодних прогнозів. Екзит-поли також не давали остаточної відповіді, оскільки підтримка виборців між двома основними кандидатами була майже однаковою.
За результатами підрахунку, Хілларі Клінтон одержала 39 відсотків голосів. Її головний суперник і переможець партійних зборів в Айові сенатор Барак Обама відстав усього на 3 відсотки. 17 відсотків учасників попередніх виборів підтримали колишнього сенатора від Північної Кароліни Джона Едвардса, що відсунуло його на 3 місце.


Серед республіканців виборці віддали перевагу сенаторові від штату Аризона Джону Маккейну. Він дістав переконливу перемогу над іншими кандидатами-однопартійцями, набравши 37 відсотків голосів і випередивши губернатора штату Массачусетс Мітта Ромні майже на 9 відсотків. Хоча, потрібно звернути увагу, в Айові результати Маккейна були ледве помітні. До трійки лідерів увійшов також колишній губернатор штату Арканзас Майкл Хакабі.


Наступні голосування закріпили тенденцію кристалізації лідерів перегонів. Провідні американські політологи вважали, що Джон Маккейн міг би вийти на стадію одноосібного лідерства і раніше „супервівторка”, якщо б Мітт Ромні не переміг у штатах Мічиган та Невада. У разі поразки Ромні міг би послідувати прикладу свого одно партійця Рудольфа Джуліані, який припинив боротьбу за президентське крісло. Колишній мер Нью-Йорка офіційно оголосив про своє рішення після підбиття підсумків попередніх виборів в американському штаті Флорида, де він здобув лише третє місце.


Залишаючи перегони за тиждень до „великого вівторка”, Рудольф Джуліані заявив про підтримку Джона Маккейна. „Джон Маккейн – найбільш кваліфікований кандидат, щоб стати наступним головнокомандувачем збройних сил США”, - зазначив він. Колишній мер Нью-Йорка назвав сенатора від штату Аризона „американським героєм” і побажав йому перемоги у нелегкій боротьбі. Але усе набагато краще видно на фоні порівняння. Тому боротьба Джона Маккейна – прогулянка парковою алеєю по відношенню до схватки Хілларі Клінтон та Бараки Обами. Те, що попередні вибори у штаті Флорида стали останніми не тільки для Джуліані, але й для кандидата від Демократичної партії Джона Едварда, не зробило протистояння Хілларі-Обама менш запеклим. Навпаки, це тільки акцентувало його, прибравши елементи, які відвертали увагу.


„Супервівторок” не вніс ясність в таборі демократів та не розставив крапки над „і”. Республіканці ж проявили більшу визначеність. Джон Маккейн переміг у понад 20 штатах та змусив свого останнього реального супротивника, Мітта Ромні, відмовитися від участі у президентських виборах. За результатами праймеріз, Барак Обама переміг у 13 штатах, його візаві – у 8. Однак у цьому випадку кількість не означає якість, а результати важко трактувати однозначно. Дружина екс-президента США дістала підтримку у „ключових” густонаселених штатах – Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Каліфорнія. Саме ці регіони надсилають найбільшу кількість делегатів на партійний з’їзд, де остаточно і визначаються кандидати на участь у президентських виборах. Це дало змогу Хілларі Клінтон назвати результати „супервівторка” успішними.

 
Свої аргументи охарактеризувати праймеріз позитивно мав і Барак Обама. По-перше, він фактично зробив прецедент в американському суспільстві, ставши першим афроамериканцем, який реально претендує на посаду глави держави. А по-друге, він значно посилив свої позиції, оскільки на справі довів свою популярність. Якщо раніше вона виражалася у процентах соціологічних опитувань, то зараз мова йде про конкретні штати і цифри. Наразі Х.Клінтон має 1045 голосів делегатів, Б.Обама – 960. Для висунення кандидатом потрібно отримати 2025 голосів.


„Передбачити, хто стане єдиним кандидатом від демократів, все ще неможливо. У Барака Обами – величезний потенціал, у Хілларі Клінтон – чудово організована кампанія”, - прокоментував ситуацію директор інституту суспільної думки Нью-Йорка Моріс Карол. Про кампанію Клінтон потрібно окремо сказати декілька слів. Дружині екс-президента довелося витратити 5 млн доларів США з власних коштів. Обама обійшовся партійними коштами. Так трапилося тому, що гроші на кампанію Х.Клінтон жертвували окремі люди, хоча й максимально дозволені законодавством суми. Її опонента навпаки підтримували невеликими сумами, але багато людей, і вони можуть зробити це ще раз. Чи захочуть багатії ще раз вкласти свій капітал у можливий успіх, важко прогнозувати. Тобто можна зробити висновок, що фінансово Обама має більший потенціал.


„Сьогодні ми чуємо голоси людей по всій Америці – людей різного віку, кольору шкіри, віри, й професій. Сьогодні, голосуючи у рекордній кількості, ви не лише творите історію, ви голосуєте за відновлення Америки”, - наголосила Хілларі Клінтон у своєму виступі в центрі Нью-Йорка після підведення підсумків „Великого вівторка”. „Існує одна річ, яку нам необов’язково знати для остаточних результатів: наш час настав. Наш рух набирає сили. На Америку чекають великі зміни”, - заявив своїм прихильникам у Чикаго Барак Обама.


Попри те, що Хілларі Клінтон виборола підтримку більшості делегатів, експерти не поспішають оголошувати її переможницею. Вони не виключають, що найближчим часом Барак Обама може зрівняти рахунок і навіть випередити сенатора від Нью-Йорка. Це може статися вже протягом цього тижня, коли попередні вибори відбудуться ще у 5 штатах та окрузі Колумбія. Очікується, що більшість голосів тут (Гаваї, округ Колумбія, Меріленд, Вірджинія та Вісконсін) збере Барак Обама. Кандидат-афроамериканець користується значною підтримкою молодого електорату та темношкірого населення. І підтвердженням цьому є перемога Барака Обами у суботу на виборах у демократів у штатах Небраска, Луїзіана і Вашингтон та  американських Віргінських островах. А у неділю він виборов перемогу у штаті Мен. Це дало Обамі можливість ще більше скоротити розрив з лідером перегонів Хілларі Клінтон за кількістю делегатів загальнонаціонального з’їзду демократичної партії у серпні.


У свою чергу, Хілларі Клінтон, як і під час „супервівторка”, може розраховувати на голоси жінок та латиноамериканців. Після голосування у штатах Небраска і Мен, які давали обом кандидатам приблизно однакові шанси, голосування знову відбудеться у таких густонаселених штатах, як Техас та Огайо, де на перемогу може розраховувати Хілларі Клінтон. Тож сенаторів-демократів чекає напружена боротьба, і багато що буде залежати від того, хто зможе більш ефективно вибороти голоси нейтральних виборців.


Якщо взяти до уваги усіх трьох основних кандидатів на президентство, то можна одразу помітити, що кожен з них сам по собі унікальний. Хілларі Клінтон – перша жінка, яка є реальним претендентом на головну посаду в Білому домі. Барак Обама – перший темношкірий кандидат. 72-річний Джон Маккейн – найстарший чоловік, який розраховує стати президентом США. І його, центриста, підтримали навіть крайні та неоконсерватори. На що це може вказувати? Ймовірно, це вказує на бажання американців внести зміни у життя своєї країни. Вони вважають, що стандартний кандидат в президенти, тобто чоловік європейського типу середніх років, не здатний на такі корінні зміни, як „трійця” нинішніх лідерів. Можливо, деякі відчувають необхідність трансформацій в економічній сфері, де існують значні проблеми і про які заявляє президент США Джордж Буш. Він вважає, що американське керівництво має терміново розробити пакет заходів щодо підтримки економіки країни. „Експерти з економічних питань повідомляють, що наша економіка має твердий фундамент, проте існують сфери, що викликають занепокоєння. Наша економіка створює нові робочі місця, але з меншими темпами. Витрати споживачів зростають, однак на ринку житла відбувається стагнація. Обсяги інвестицій та експорт зростають, проте збільшується й вартість імпортованої нафти", - наголошує чинний глава Білого Дому.


За словами Джорджа Буша, провідні експерти прогнозують ріст економіки в поточному році, але він відбуватиметься дещо меншими темпами, ніж спостерігалося протягом останніх кількох років. Саме тому президент США вважає, що пріоритетом американського керівництва зараз є розробка та проведення в найкоротші терміни заходів стосовно оздоровлення економіки країни.


А, можливо, американці бажають змін у зовнішньополітичному курсі. Це – Ірак, де кількість загиблих з часів початку військової кампанії військовослужбовців США наближається до 4 тисяч, а ситуація водночас не дозволяє стверджувати, що на іракських теренах невдовзі запанує спокій. Це – Іран, де ядерна проблема потребує швидкого і надійного рішення.


Кандидати у своїх виступах торкалися і української тематики. Хілларі Клінтон заявила про підтримку ініціативи України приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. „Як і українські лідери я сподіваюся, що важливі кроки на шляху до реалізації цієї мети буде зроблено на саміті країн НАТО в Бухаресті, що відбудеться на початку квітня. Я вітаю той факт, що Україна прагне закріпитися у трансатлантичній спільноті через членство в НАТО. Я сподіваюся співпрацювати з українцями та американцями українського походження, щоб досягти цієї мети”, - йшлося у заяві, розповсюдженій прес-службою сенатора.


У своїй заяві Хілларі Клінтон зазначила, що вона впродовж понад 15 років докладала зусиль для зміцнення відносин між Україною та США через реалізацію програм у сфері охорони здоров'я, боротьби із торгівлею людьми та наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. „Україна була й залишається надзвичайно важливим партнером для Сполучених Штатів Америки, і я з гордістю ставлюся до внеску, який зробила Україна в нашу загальну мету будівництва мирної та заможної Європи”, - зазначила вона. Сенатор звернулася до адміністрації Джорджа Буша з проханням підтримати ініціативи українського керівництва. Хілларі Клінтон пообіцяла, що в якості президента зробить усе необхідне, щоб допомогти Україні реалізувати цю важливу й досить реальну мету.


Республіканець Джон Маккейн вважає за необхідне допомогти Україні та Грузії вступити до НАТО, і наступний крок на цьому шляху може бути зроблений уже під час саміту в Бухаресті. „Україна та Грузія висловили бажання приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО, і ми повинні запропонувати їм це зробити на саміті”, - заявив він. За його словами, США підтримуватиме „молоді демократії” (Україну та Грузію) на важкому шляху вперед.
Нинішня президентська кампанія в США переповнена несподіванками, які почали проявлятися від самого початку. І на нас ще чекає продовження цього захоплюючого забігу на першість Білого дому. Хоча “темних конячок” вже не передбачається, на фінішній прямій залишилися два учасники-демократи. Кожний має свої переваги та недоліки. На стороні Хілларі Клінтон досвід. Від Барака Обами очікують більших змін та реформ. Чого прагне одна людина, можна передбачити. Що обере цілий народ, всі американці, важко сказати точно. На це вона і є – демократія.

 


USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2021. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект