АНАЛІТИКА

06.02.2008 | Миротворчі перспективи України
Роман Сущенко, Укрінформ - Для «Євроатлантичної України»

1 лютого 2008 року під головуванням Президента України Віктора Ющенка відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. На засіданні розглянуто питання, пов'язані з безпекою ядерної енергетики держави, а також стабілізацією фінансового стану НАК «Нафтогаз України» та ситуацією на ринку природного газу. Комітет Верховної Ради України з національної безпеки і оборони ініціював до розгляду й інші питання, про що в інтерв’ю журналістам повідомив його  голова Анатолій Гриценко

- Анатоліє Степановичу, з якою ініціативою виступив Комітет?


- Ми виступаємо з ініціативою розглянути під час сьогоднішнього засідання РНБОУ консолідовану позицію України щодо можливої незалежності Косово. Питання пропонується розглянути додатково, оскільки за його інформацією найближчими тижнями буде проголошено незалежність Косово і  формування консолідованої державної позиції України є актуальним. Україна як держава, що претендує на роль регіонального лідера повинна чітко висловити позицію і діяти відповідним чином. Сьогодні це питання не є виключною прерогативою Міністерства закордонних справ України, воно носить міжвідомчий характер. Тому свої позиції повинні викласти керівники Міністерств оборони і економіки, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки МОУ й можливо спецекспортери, які здійснюють військово-технічне співробітництво.

- Ви вважаєте, що ситуація настільки критична?


- На жаль ООН, ОБСЄ і НАТО виявилися неспроможними врегулювати проблему. Фактично проголошення незалежності і виникнення нової держави (Косово) є викликом існуючій системі міждержавних відносин та поважними світовими організаціям. Існують різні оцінки експертів щодо наслідків такої події, однак вони усі єдині в тому, що такий прецедент негативно вплине на міжнародну систему колективної безпеки, тому вищому політичному керівництву України і треба обговорити можливі наслідки. У світі існує понад 100 гарячих точок, де такий прецедент  може спровокувати ескалацію конфліктів, які нелегко буде врегулювати. Їхні наслідки відчують у тому числі  й держави, які є стратегічними партнерами України, у тому числі Російська Федерація, Молдова, Грузія та інші.

- Ви сподіваєтеся спонукати членів РНБОУ до відпрацювання конструктивного рішення?


- Очевидно, що рішення РНБОУ не буде оптимальним і саме тому необхідно це питання обговорити завчасно. Ми не можемо як держава визначати  свою позицію під переважним впливом якоїсь однієї держави, або спільноти країн, оскільки прогнозовано будуть протилежні позиції країн Західної Європи, РФ та інших держав і нам потрібно знайти баланс.

- Останні події свідчать про різне тлумачення політичними партіями зовнішньополітичних кроків України..


- Ми враховуємо це, тому вважаємо, що для відпрацювання консолідованої позиції держави до прийняття остаточного рішення необхідно також провести консультації у фракціях політичних партій.

- Крім консолідованої позиції будуть прийматися й інші рішення?


- Так, існує й друге, не менш важливе питання у цьому контексті. За підсумками засідання необхідно чітко сформулювати нові завдання українському контингенту у Косово. Їх Верховний Головнокомандувач або вище керівництво держави повинно через Міноборони і Генеральний штаб ЗС України довести у письмовій формі для командира  миротворців. Відповідно нові завдання контингенту повинні бути сформульовані, виходячи з відповідальної позиції держави, з положень мандату і необхідності убезпечити персонал контингенту від можливого втягування у бойові дії. Хоча НАТО і ООН будуть робити все, щоб не допустити силового розвитку подій у Косово, однак не факт, що саме так воно і буде. У нас є інформація, що Північноатлантичний Альянс вже підсилив свої контингенти в Косово, зокрема, ФРН і Португалія надіслали туди додаткові підрозділи. Не виключаються заворушення, збройні зіткнення і саме тому не можна перекладати відповідальність прийняття рішень на командира контингенту, а чітко уточнити перелік тих завдань, які він може виконувати, а які ні.

- Чи розглядатиметься пропозиція щодо виведення українських миротворців з Косово?


- Я переконаний, що Україна повинна проводити відповідальну та прогнозовану політику, тому вважаю, що на найближчу перспективу  наш контингент повинен залишитися у Косово, щоб виконувати покладені на нього завдання з підтримки стабільності в регіоні. Я категорично проти виведення, оскільки присутність українських миротворців в цьому регіоні є вагомим внеском нашої держави на підтримку європейської безпеки. Хоча я не виключаю, що з часом може змінитися структура миротворчого  контингенту і замість військового там буде розташована поліцейська складова. Таке рішення може прийняти керівництво цивільної та військової місії міжнародної спільноти, тоді Україна може направити до Косово замість військовослужбовців представників МВС або Внутрішніх військ України, однак це питання перспективи. Навіть з Іраку Україна виводила контингент не за два тижні, як це робили інші країни, а планово і поетапно протягом року.

- 29 січня Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав'єр Солана заявив про намір Євросоюзу запросити Україну до участі в Місії з безпеки і оборони, яку ЄС розпочинає у Чаді. Як Ви оцінюєте цей запит та можливість участі України в цьому проекті?


- Пропозиції направити українських миротворців до Чаду, де триває протистояння урядових військ з повстанцями, неодноразово надходили і раніше, коли я виконував інші обов’язки.  Тоді йшлося про відправлення вертолітного підрозділу на Африканський континент. Якщо офіційна пропозиція ЄС не матиме іншого змісту, то профільний комітет Верховної Ради України рекомендуватиме вищому політичному керівництву держави утриматися від цієї пропозиції.


Існує  кілька причини на користь такої позиції. По-перше,  український вертолітний загін вже присутній у регіоні, по-друге ресурс бойових гвинтокрилих машин є обмеженим і досить ефективно використовується у миротворчих операціях на континенті. По-третє, у складі підрозділів армійської авіації Сухопутних військ ЗС України переважна частина льотчиків вже пройшла більшість таких місій і не погодиться на нові, тому на порядку денному виникне питання комплектування миротворчого підрозділу. І головне, вертоліт є дуже "привабливою" мішенню для бойовиків, тому тут гостро стоїть питання безпеки українських миротворців.

- Тобто, Ви повністю виключаєте участь України у миротворчій операції в Чаді?


- Я не виключаю можливості використання вертольотів українських підприємств та авіакомпаній, які можуть надати їх у розпорядження ООН для виконання миротворчих місій на комерційній основі.

- 7-8 лютого у Вільнюсі проходитиме неформальна зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО. Напередодні цієї зустрічі з Брюсселю лунає риторика щодо посилення присутності в Афганістані. Гіпотетично Україна має шанси отримати запрошення до участі в ISAF її бойових підрозділів, якою буде її відповідь у такому разі.


-  Я не вважаю за необхідне збільшення військової присутності в Афганістані. Україна зробила внесок у підтримання стабільності в Афганістані надіславши до Міжнародних стабілізаційних сил НАТО двох військових лікарів, однак надсилати туди бойові підрозділи було б драматичною помилкою. Це місія НАТО і головними контрибуторами там повинні бути члени НАТО. Згідно з чинним законодавством та відповідно до рішенням Президента, Україна може направляти до Афганістану лише миротворчий персонал, квота якого обмежена 10-ма особами.


Афганістан не та країна, куди Україна може відправити військовий контингент, тим більше ми маємо гіркий досвід участі у складі СРСР у відомих подіях в цій країні.


-  А як щодо участі українських фахівців у провінційних командах реконструкції?


- Наші фахівці не виключають участі українських спеціалістів у відновленні інфраструктури Афганістану. Хочу підкреслити, що за 16 років  участі України у миротворчих операціях (з 1992 року понад 30 тис українських військовослужбовців взяли участь у різних операціях з підтримання миру та стабільності – «Главред») ми не отримали реальних економічних здобутків. Про це свідчать динаміка показників товарообігу, обміну послугами і створення нових робочих місць з країнами, де Україна виконувала почесні місії.


Наприклад, в Іраку зараз багато держав отримали вигідні крупні контракти, а Україна на жаль обмежилася  лише пропозицією по КРАЗАм, хоча умови були максимально сприятливими. Всі переговори, що проводилися на рівні президента, прем'єр-міністра Іраку і губернатора провінції  Васіт були максимально спрямовані на отримання економічних дивідентів. Було ініційовано кроки щодо співпраці на регіональному рівні, започатковано побратимські відносини між провінцією Васіт і Запорізькою областю, однак все обмежилося лише переговорами.

- Яким чином можна змінити ситуацію на краще?


-  Для досягнення такої мети необхідно приймати пакетне рішення на засіданні РНБОУ не лише за участю силових міністрів і дипломатів, а й представників економічного блоку українського уряду. Мені здається, що під час прийняття рішення щодо відправлення миротворчих контингентів на засіданні РНБОУ необхідно не лише заслуховувати позиції міністра оборони та закордонних справ, а й керівників міністерств економіки, палива й енергетики, транспорту і зв'язку, промислової політики для того, щоб виходити на нові економічні проекти і посилювати свою економічну присутність за кордоном.



USERS COMMENTS

Ваше ім'я
Ваша поштова скринька
Заголовок
Ваш відгук
Залишилось сомволів
| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 6752. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект