Тема розгортання Сполученими Штатами Америки елементів системи протиракетної оборони в Європі (пускові системи в Польщі і РЛС в Чеській Республіці) залишається актуальною за причини відсутності одностайної підтримки цих заходів населенням двох держав (неофіційний референдум показав, що 67% чехів, які прийняли в ньому участь, не підтримують розгортання РЛС) і негативного відношення до розгортання з боку Російської Федерації, що було оголошено Володимиром Путіним у Мюнхені і підтверджено ним наприкінці квітня 2007 року в ході засідання НАТО - Росія. Це питання  викликало широкий резонанс на міжнародній арені та активізувало його вивчення на державному рівні у Франції, яка має значний вплив на формування європейської політики.

Спочатку слід чітко визначити про яку систему протиракетної оборони йде мова: ПРО театру воєнних дій і ПРО захисту населення. Під час перебування в Москві з офіційним візитом 21 лютого 2007 року міністр оборони Франції Мішель Альйо-Марі стосовно питання розгортання елементів американської системи ПРО в Європі заявила, що мова йде саме про протиракетну оборону для захисту населення.

14 лютого 2007 року в Національній Асамблеї Франції було зареєстровано доповідь комісії Національної Асамблеї з питань національної оборони і збройних сил під назвою “Розвиток трансатлантичних відносин в сфері оброни”. Згідно доповіді, в Європі розвиваються дві програми протиракетної оборони, які є повністю відмінні. Перша програма здійснюється в рамках НАТО і включає численні ініціативи різних розмахів. Друга програма являє собою проект створення в Європі системи протиракетної оборони НАТО.

За першою програмою НАТО розпочало проект ПРО в 1999 році прийняттям рішення про створення протиракетної балістичної оборони активного багатоешелонованого театру воєнних дій (Active Layered Theatre Ballistic Missile Defence, ALTBMD) проти загроз, віддалених на 3000 кілометрів.

Перше дослідження на суму 40 млн. євро було реалізовано двома промисловими групами: асоціацією Lockheed-Martin з MBDA і групою SAIC/Boeing з EADS. Дослідження було спрямоване на оцінку різних можливих побудов майбутньої програми. Результати дослідження дозволили прийти до апробації базового плану з набуття в НАТО ядра під назвою BMC3І – Бойове управління, командування, контроль, зв’язок і розвідка (Battle Management Command Control Communication Intelligence) і розміщення країнами перехоплювачів і систем озброєння. Ці системи є переносними і наземними засобами “земля-повітря” Patriot PAC3 і  MEADS. До вказаних засобів було добавлено морський компонент з розгортанням нових засобів виявлення і перехоплення, встановлених на фрегатах шести європейських країн (Нідерланди, Велика Британія, Данія, Німеччина, Італія і Франція).

18 липня 2005 року Північноатлантична Рада затвердила першу фазу ALTBMD в сумі 403 млн. євро для досягнення до 2010 року можливості покриття “ближньої зони”  загроз, розташованих на дальності 1300 кілометрів. Друга фаза стосовно “дальньої зони” на суму 280 млн. євро має бути розпочата після реалізації першої фази і закінчена до 2015 року.

Перший великий контракт з реалізації програми в сумі 91 млн. євро, названий Система інженерії і інтеграції (System Engineering & Integration, SE&I), був довірений в 2006 році трансатлантичному консорціуму, який поєднує американське бюро досліджень SAIC в Рейтеон і компанії EADS, Thales та Qinetiq. Контракт повинен був супроводжуватись більш важливим контрактом (на 257 млн. євро) з модифікації програми НАТО ACCS з метою інтеграції до неї протиракетної оборони.

Ця програма оборони ТВД, яку підтримує Франція, може бути доповнена за рахунок співробітництва з Росією. З 2002 року питання координації дій між НАТО і Росією в цій сфері є одним із пріоритетних питань порядку денного Ради НАТО – Росія. Перше вивчення можливості взаємодії систем в “ближній зоні” було розпочате в 2005 році стосовно можливості покращення швидкості і точності оцінки загрози та ефективності спільної оборони.  Нова фаза на суму 8 млн. євро має розпочатися в 2007 році з запуском реалізації прототипів, які дозволять захищати обміни інформацією стосовно стану засобів, виявлення і задіяння оборон. 

Стосовно другої програми, під час Празького самміту НАТО в 2002 році було прийнято рішення продовжити роботу і розпочати практичне дослідження з протиракетної оборони, призначене для забезпечення захисту території, військ і центрів зосередження населення країн НАТО проти всієї гами балістичних загроз, тобто масштабної системи ПРО. У вересні 2003 року дослідження на суму 18 млн. євро було довірене консорціуму, до якого увійшли SAIC, EADS і Thales. Результати цього дослідження показали, що протиракетна система захисту країн-членів НАТО і їх населення є технічно можливою. Для надання захисту великій частині центрів зосередження населення необхідно розмістити РЛС і перехоплювачі, що потребує 8 млрд. євро протягом 20 років. Сума витрат для введення повної системи оборони, яка відповідатиме поставленим цілям, складатиме 27 млрд. євро, без врахування супутників попередження, доступу до даних американських систем, випробувань і численних систем, призначених для протидії ракетами обмеженої дальності у відповідності до програми ALTBMD. 

В дійсності, можлива вартість повної масштабної системи ПРО є занадто великою. Постають делікатні питання стосовно управління і політичного контролю рішення на її використання, а також питання розльоту уламків балістичних ракет та ракет-перехоплювачів. Декларація Ризького самміту 2006 року вимагає, щоб роботи із створення протиракетної оброни НАТО продовжувались. В дійсності ж, єдиною програмою оборони проти ракет великої дальності в Європі є американська програма, яка продовжує розвиватись.

Наприкінці січня 2007 року було оголошено, що переговори з державами Центральної і Східної Європи з можливості інсталяції елементів американської системи ПРО увійшли в більш конкретну фазу. Комплекс системи РЛС на території Чеської Республіки і десяти наземних балістичних ракет-перехоплювачів на території Польщі має бути введений в експлуатацію в 2011 році і передбачає витрати в сумі 3,5 млрд. євро. На цій стадії мова йде про програму, офіційно призначену для захисту інтересів США і їх союзників проти загроз з Середнього Сходу, а не проти Росії, про що заявлено в офіційній декларації США. Зазначені елементи системи ПРО, без сумнівів будуть включені до американської системи управління і забезпечуватимуть американські інтереси.

Франція надає пріоритет розвиткові Європейської оборонної політики і вбачає в ній поступову заміну в перспективі колективній безпеці НАТО. Не виключено, що в майбутньому, із розвитком оборонних можливостей ЄС, Франція наполягатиме на зменшенні ролі НАТО в Європі і в світі, що може призвести до поступового відходу Альянсу з міжнародної арени, чому також сприяє політика США, спрямована на протидію зовнішнім загрозам шляхом створення тимчасових коаліцій. Але чи здатний на сьогодні Європейський Союз забезпечити в повному об’ємі безпеку своїх країн-членів, включаючи  й захист від балістичних ракет потенційного противника, яким може бути країна, що підтримує зв’язки з терористичними організаціями і володіє ракетами малого і середнього радіусу дії.

В рамках розвитку суто європейської системи захисту, згідно доповіді МО Франції “Орієнтації космічної оборонної політики Франції і Європи”, Франція відстоює позицію створення європейської космічної системи раннього попередження, яка буде здатною реалізувати виявлення і визначення траєкторії польоту балістичних ракет з метою наведення засобів системи протиракетної оборони, ідентифікації агресора для нанесення швидкої відповіді, спостереження за розповсюдженням ракетної зброї.

В доповіді парламенту Франції в лютому 2007 року, “Космічна політика: відвага чи занепад. Як зробити Європу світовим космічним лідером” визначено, що Європа повинна залучитися до розробки космічних технологій раннього попередження. За результатами доповіді парламент Франції надав рекомендацію розпочати з 2007 року дослідження на користь створення європейської системи раннього попередження, з метою її введення в дію через 10 років.

Згідно доповіді комісії Сенату Франції з закордонних справ, оборони і збройних сил “Роль французьких ядерних сил на сучасному етапі”, створення ПРО для Франції є нереальним проектом через його високу ціну, а опиратися на американську систему ПРО оборона Європи не може, оскільки вона служить виключно інтересам США. Воєнно-політичне керівництво Франції вважає, що утримання ядерних сил є більш ефективним засобом, ніж наявність протиракетної оборони, оскільки саме існування ядерних сил примушує державу - потенційного агресора утримуватись від ворожих дій, чого не може зробити жодна система ПРО.  

Відповідно, ще 19 січня 2006 року під час візиту в стратегічні повітряні і океанські сили в Ландівізйо президент Франції Жак Ширак заявив, що жодна оборонна система не може на 100% бути ефективною, оскільки не можна гарантувати, що противник не знайде інші способи, крім балістичних ракет, для використання ядерної, хімічної або біологічної зброї. Але він також відзначив, що ядерні сили можуть бути ефективно доповнені системою протиракетної оборони військ на ТВД.

  
Офіційне відношення Франції до політичного конфлікту, пов’язаного з розгортанням наземних елементів американської системи ПРО у Польщі і Чеській Республіці, було оголошене 20 лютого 2007 року речником міністерства закордонних справ Франції, згідно якого:

Франція поділяє прагнення Росії, висловлене президентом РФ Володимиром Путіним в Мюнхені, зберігати існуючі міжнародні юридичні рамки в сфері озброєнь. Франція приєднується до підтримки всіх договорів в сфері нерозповсюдження зброї, в тому числі й Договору про скорочення ракет середньої дальності 1987 року, який є елементом передбачуваності і стабільності.

Франція не є частиною американського проекту протиракетного щита, але він є суттєвим елементом, який необхідно враховувати в архітектурі європейської безпеки.  Франція вважає, що необхідно вирішувати це питання у формі діалогу. Цей підхід регулярно піднімається, зокрема в рамках Ради НАТО - Росія. Якщо Польща і Чехія вирішують співробітничати з США в сфері протиракетної оборони, Франція не висловлюватиме заперечення. Але важливим є те, що має бути діалог, зокрема з країнами, які мають застереження стосовно цього проекту, в першу чергу з Росією. 

Проект США з ПРО не повинен послабити базовий принцип, яким, на погляд Франції, залишаються ядерні сили, що є гарантом рівноваги, яка дозволяє уникнути ядерного конфлікту. Тобто, розгортання протиракетної оборони не повинно порушити створену ядерну рівновагу в світі. США має власну доктрину, і Франція не може виступати в опозиції до втілення американських доктринальних проектів. Однак, ці проекти мають бути оприлюднені і обговорені, у випадку зачіпання інтересів інших країн.

Зроблену МЗС заяву стосовно питання розгортання елементів американської системи ПРО в Європі підтвердила міністр оборони Франції Мішель Альйо-Марі під час свого візиту в Росію 21 лютого 2007 року. Вона зазначила, що стосовно ПРО для захисту населення необхідно налагодити діалог в рамках НАТО щоб розсіяти підозри. В ході цього візиту Росія і Франція домовились, що проблема ПРО буде обговорена в рамках Ради НАТО - Росія.

Таким чином:

1.Воєнно-політичне керівництво Франції не виступає проти заборони розгортання елементів американської системи протиракетної оборони в Європі, вважаючи її на даному етапі єдиною системою, яка здатна забезпечити захист європейських країн від балістичних загроз, які походять з Середнього Сходу і Північної Кореї, та примусити Іран і КНДР піти на поступки в переговорному процесі.

2. Франція висуває до створення системи ПРО обмеження, які продиктовані загрозою порушення ядерного балансу сил у світі.

3. Пріоритетним напрямком для Франції в цій сфері є створення європейської системи ПРО, в першу чергу – системи протиракетної оборони військ на ТВД та європейської космічної системи раннього попередження про пуски балістичних ракет. 

4. Франція вважає, що всі проекти розвитку і створення систем протиракетної оборони мають обговорюватись на міжнародному рівні з країнами, інтересам яких виникає загроза від їх реалізації.